вторник, 24 февраля 2015 г.

Сучасні виклики формують нову парадигму - міжнародна конференція з питань регіонального розвитку відбулася в Києві


В Києві 20-21 лютого відбулася міжнародна конференція «Стратегії регіонального розвитку України: моніторинг розробки та виклики впровадження». Упродовж першого дня були проведені три панельні дискусії з питань впровадження регіональної політики в умовах нових викликів. Наступного ж дня іноземні експерти розповідали про європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України. Серед учасників були присутні іноземні експерти, представники Асоціації регіональних аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та центральних органів влади, депутати всіх рівнів.

Привітальне слово взяв Геннадій Максак, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, після чого розпочалася дискусійна частина.

„Регіональна політика – найважливіша політика Європейського Союзу, яка створює робочі місця та впливає на конкурентну позицію регіону. У разі дотримання всіх умов Україна може отримати 55 млн. євро на регіональний розвиток”, - такими словами налаштував на роботу учасників заходу Доменік Папенхейм, керівник сектору регіонального та місцевого розвитку/децентралізації влади Представництва ЄС в Україні.

Філософські підходи до впровадження регіональної політики озвучив експерт Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, який вважає, що міжрегіональні відмінності, попри все, створюють можливості для розвитку. „Психологічні властивості також треба враховувати в економіці. Скажімо, на тих територіях, де проходять бойові дії, більшість населення хоче перейти на планову економіку та має стійке бажання повернути Радянський Союз. Із цим треба рахуватися”, - таку думку висловив спікер.

Євген Удод, представник Української асоціації районних та обласних рад, голова Дніпропетровської обласної ради, за головну мету ставить нівелювання дисбалансу розвитку територій. Та на противагу існуючим ризикам протиставляє створення моделі, за якої люди реально зможуть реалізовувати трансрегіональні проекти, досвід створення яких вже є.

„Будь-які перетворення можуть статися тільки після реформи адміністративно-територіального устрою, - думка Юрія Ганущака, директора Інституту розвитку територій. - Будь-які вкладення в територію без підвищення відповідальності територіальної громади, не будуть мати ефективні результати”.

„Необхідно закласти в парадигму регіональної політики перехід від закритого до відкритого доступу, де кожна людина, наділена владним ресурсом, ставить попереду національні інтереси”, - висловився Анатолій Матвієнко, народний депутат, член парламентського Комітету з питань бюджету, який є прихильником людино-центристської моделі стратегії регіональної політики. Підтримуючи попереднього спікера, пан Матвієнко висловив думку, що реформа місцевого самоврядування неможлива без базових перетворень. Крім того, на його думку, добровільне об’єднання не стане панацеєю, так як для цього необхідне стимулювання.

Із закінченням виступів спікерів до дискусії активно долучилися представники обласних рад, а також громадські експерти.

Юрій Третяк, представник проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» розпочав другу панель під час чого наголосив, що нова регіональна політика має здійснюватися з урахуванням індивідуальних потреб регіонів. „Державна стратегія 2020 завдяки Закону України „Про засади державної регіональної політики” корелює з тими цілями, що поставила собі Європа, та  нарешті буде мати план реалізації”, - зазначив експерт.

Начальник відділу взаємодії з місцевими органами влади Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Людмила Доманцова під час свого виступу нагадала, що до 1 травня мають бути відібрані проекти на 2015-2016 роки.

Продовжуючи дискусію, Анатолій Ткачук висловив занепокоєння стосовно відсутності роботи над стратегіями регіонального розвитку в деяких областях України. „Якщо в 2015 році вони не включаться в роботу, то в 2016 не будуть профінансовані, - каже експерт. - В свою чергу, фінансова підтримка буде надаватися тільки життєздатним проектам”.

Цю думку згодом продовжив і Василь Кашевський, експерт проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», який вважає, що на місцях цікавих та проривних ідей, які б розвивали регіон, небагато.

„Однією з ключових проблем реалізації стратегії регіонального розвитку є генерування ідей та відбір проектів, які спрямовані саме на розвиток регіону, - вважає Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста». – Однак добре, що вже зібралися робочі група та започаткувався процес соціально-економічного аналізу”.


Під час третьої панелі, в своїй більшості, виступали експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів, обговорюючи зміст і форму розроблених в регіонах стратегій. Наскільки можливо перетворити цей документ із ритуального у функціональний дискутували Галина Васильченко, громадський центр „Ділові ініціативи”, Любов Ропало, громадська організація „Академія стратегічних досліджень”, Віталій Лебедюк, Острозька міська громадська організація „Школа політичної аналітики „Поліс” та інші. Серед висновків цього блоку переважали позитивні тенденції з точки зору формування нових підходів до створення документу.

У рамкам даної панельної дискусії також взяли слово Олександр Смірнов, заступник голови Миколаївської обласної ради, а також Сергій Татусяк, депутат Вінницької обласної ради, голова Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування. Спікери зійшлися в тому, що якщо в процесі представлення стратегії регіонального розвитку розробники підуть до людей, маючи різні точки зору щодо процесу її реалізації, тоді саме імплементування приречене на провал.

Другий день міжнародної конференції з регіонального розвитку - європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України - розпочали угорський експерт Шандор Колеш та Петр Вагнер, експерт з Чехії. Спікери поділилися досвідом в сфері організації регіональної політики своїх країн.

„В процесі реформи місцевого самоврядування з 600 залишилось 100 мерів, тому процес перетворень давався складно, - зазначив латвієць Едвінс Барткевич. - Проте зараз знову ми знову вимушені говорити про необхідність продовження адмінрефоми”.

Практичні поради щодо розробки та реалізації стратегій європейського зразку надав Дмитрій Сосунов, експерт з Литви. „Розроблюючи стратегії, формуйте групу не більше, як з 8 учасників. Якщо є інші зацікавлені, презентуйте їм результати. Це є найбільш конструктивний шлях”, - запевняє пан Сосунов. Окрім всього, експерт порадив не включати в робочі групи з розробки політиків, мерів, директорів та голів структурних підрозділів, користуватися додатковими послугами з точки зору залучення експертів до процесу та визначити конкретну людину, яка відповідає за розробку стратегії.

Зорніца Попова, експерт з децентралізації/місцевого самоврядування, розповіла про регіональний розвиток в контексті Балканської кризи ХХ століття: „Коли я вперше побула в Косово, мені здалося, що примирення між ворогуючими сторонами не буде ніколи. Але кооперація між антагоністичними групами можлива, як показує практика в контексті цього конфлікту. На це потрібен час”.

Фото та презентації іноземних експертів можна підвантажити за посиланням:

Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства (м. Київ), Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу та Швейцарсько-українського проекту з підтримки децентралізації в Україні (DESPRO).


четверг, 5 февраля 2015 г.

Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи




    Система адміністративних послуг потребує вдосконалення та електронізації – висновок експертів Асоціації регіональних аналітичних центрів
 Конференція «Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи» стала фінальним заходом моніторингового проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся 23-24 січня 2015 року в готелі «Русь Аккорд» та був проведений Асоціацією регіональних аналітичних центрів та Поліським фондом в рамках реалізації проекту „Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України” за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED).
Під час конференції відбулася презентація результатів комплексного дослідження роботи центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) „Надання адміністративних послуг в Україні: погляд з регіонів”, виконаного Асоціацією регіональних аналітичних центрів у 14 регіонах України. Учасники заходу, серед яких були присутні не тільки представники Асоціації, а й Центру політико-правових реформ та Київського ЦНАП-у, обговорили напрацьовані в рамках проекту рекомендації з поліпшення якості системи надання адміністративних послуг в Україні та акумулювали їх в резолюцію.
За свідченням аналітиків, в кожному з досліджуваних міст є свої переваги та недоліки в організації роботи та безпосередньо функціонуванні ЦНАП-ів. Скажімо, характерною для більшості міст проблемою є те, що вартість публічних послуг не є уніфікованою, відповідно цінова політика в цьому контексті викликає багато питань.
Одеські дослідники зійшлися на тому, що найбільш гостро нині стоїть проблема технічного облаштування Центру та недостатньої кваліфікації його співробітників. Це, в свою чергу, на думку експерта Юрія Мельника, викликано відсутністю цілісної державної політики у наданні адміністративних послуг та браком повного розуміння керівництвом ЦНАП принципу «відокремлення» надавача адміністративних послуг від їх отримувача. Попри все посадовці відкриті до діалогу та готові усувати недоліки.
Навчально-методичний центр для адміністраторів ЦНАП-у – нагальна потреба для міської влади Черкас. Також аналітиками було виявлено сенситивне питання в площині співвідношення наданих послуг самій владі та громадянам. Так, в Черкасах надаються 176 видів послуг, а загальна кількість відвідувачів становить 65 тисяч людей на рік. Але левовою часткою отримувачів послуг стають представники місцевої влади. Також, попри вдалі інфраструктурні рішення та створені комфортні умови для перебування в Центрі, нині відсутній офіційний веб-сайт цієї структури.
Передове у даній сфері місто Вінниця так само має недоліки в своїх управлінських рішеннях, на думку дослідників. Неповнота розміщеної на стендах інформації, режим роботи та гардеробу – проблемні питання, які виникають на фоні вдало оптимізованої роботи усіх ЦНАП-ів міста. Унікальність Вінницького центру полягає у наявності системи оцінки ефективності працівника ЦНАП-у в режимі он-лайн та існуванні власного «кодексу надання адміністративних послуг», яким визначені стандарти якості роботи центру.
У місті Миколаїв прослідковуються європейські тенденції щодо обслуговування клієнтів. Так, на практиці адміністратор самостійно заповнює документи заявника. Проте в ЦНАПі довгий час не працювали камери спостереження – їх, за словами миколаївського експерта, за власний кошт довелося встановити адміністраторам центру. Крім того, на даний момент у ЦНАП-і відсутнє (не призначене) керівництво центру.
Проблеми ЦНАП-ів міста Харкова є подібними до вже зазначених. Однак Харківські управлінці упродовж досліджуваного періоду дослуховувалися до порад експертів. Нині процес навчання та підвищення кваліфікації організований тут не тільки для адміністраторів, але і чиновників.
Питання понаднормової організації праці та браку часу для підвищення своєї кваліфікації – не унікальна, але типова проблема для міста Луцьк. Попри передовий досвід в питанні функціонування ЦНАП-у, все ж таки були виявлені негативні тенденції. Так, досі не створений офіційний веб-сайт Центру. Керівництво обіцяє дослухатися до порад представників Асоціації регіональних аналітичних центрів у м. Луцьку (експертів Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу) та запустити новий власний сайт ЦНАП вже в лютому. Також нагальною проблемою є недостатня кількість адміністраторів у співвідношенні з кількістю надаваних послуг. Як відзначив Дмитро Безвербний, для працівників ЦНАП у м. Луцьк було важливо дізнатися результати аналізу, здійсненого в рамках проекту.  
Місто Херсон, у свою чергу, знаходиться у стадії очікування нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП. Саме ця передумова стає на заваді вдалих управлінських рішень, на думку дослідників. Надання супутніх послуг, наявність автостоянки, існування паперового та електронного запису – всі ці умови, які є типовими для більшості досліджуваних міст, слугують позитивним чинником не тільки для отримувачів послуг, але й для іміджу структури та самих управлінців.
Проблемні моменти та здобутки Полтавського ЦНАП-у є подібними до вже озвучених. Найбільш позитивною тенденцією аналітики вважають наявні передумови для внесення змін до рішення про утворення Центру.
Відсутність єдиної інформаційної політики, неповнота системи інформаційного вікна, тривала обробка звернень – саме у цих питаннях вбачають виклики аналітики з Чернівців.
У свою чергу, керівництво Рівненського ЦНАП-у основною перепоною на шляху до вдосконалення діяльності центру називає відсутність нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП, оскільки наявне приміщення не відповідає вимогам для забезпечення надання якісних адміністративних послуг.
Підсумовуючи свою роботу у вигляді резолюції, яка буде надіслана Президенту Україну та найвищим органам виконавчої влади, дослідники зійшлися на тому, що нині вкрай необхідно створювати передумови для надання електронних послуг, а не фізичних.



Резолюція конференції
«Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні:
результати та перспективи»

23-24 січня 2015 року                                                                                                                м. Київ,
Русь Аккорд Готель,
вул. Госпітальна, 4, м. Київ

Учасники конференції «Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи»

        із схваленням відзначаючи, що створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) сприяло підвищенню ефективності надання послуг,

        усвідомлюючи необхідність продовження реформування системи надання адміністративних послуг та розвитку системи надання адміністративних послуг в електронній формі в Україні з метою поліпшення якості, збільшення доступності та прозорості надання адміністративних послуг,

        визнаючи провідну роль громадськості в оцінюванні процесу імплементації Закону України «Про адміністративні послуги» та удосконаленні системи надання адміністративних послуг в Україні,

        базуючись на результатах громадського моніторингу діяльності центрів надання адміністративних послуг у 13-ти містах України обласного значення у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській,  Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та м. Києві,

        підтримуючи звернення учасників всеукраїнської конференції «Підвищення якості адміністративних послуг шляхом посилення впливу громадянського суспільства на державну політику у цій сфері», що відбулась 18-19 грудня 2014 року у м. Київ, до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України,

рекомендують:
1)     Верховній Раді України:
-         узгодити законодавчі норми, які регламентують функціонування новосформованої системи надання адміністративних послуг, із іншими законами, зокрема, в частині надання інформації, здійснення державної регуляторної політики, дозвільної системи у сфері господарської діяльності;
-         ініціювати та провести у 2015 році парламентські слухання «Стан реалізації та шляхи вдосконалення законодавства в сфері адміністративних послуг»;
-         забезпечити внесення змін до Закону України „Про адміністративні послуги” стосовно стимулювання розвитку надання адміністративних послуг в електронній формі та встановлення відповідних правових засад;
-         законодавчо забезпечити можливість подання необхідного пакету документів та отримання результатів адміністративних послуг в електронному вигляді;

2)     Прем’єр-міністру України:
-         створити міжвідомчу робочу групу за участю громадських експертів з удосконалення законодавчої системи функціонування системи надання адміністративних послуг;

3)     Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади:
-         забезпечити проведення перегляду та скорочення кількості адміністративних послуг за принципом доцільності, обґрунтованості, ефективності за рахунок усунення подрібнених послуг та тих, що дублюються;
-         провести перевірку виконання центральними органами виконавчої влади,  місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування Розпорядження Кабінету Міністрів України №523 і вжити невідкладних заходів щодо організації його безумовного виконання;
-         усунути відомчий характер надання адміністративних послуг у ЦНАП, не допускати утворення відомчих аналогів центрів надання адміністративних послуг, «прозорих офісів» тощо та забезпечити реалізацію політики децентралізації повноважень і утворення інтегрованих офісів (ЦНАП);
-         розробити і затвердити стандарти, критерії оцінки якості адміністративних послуг, глосарій термінів щодо адміністративних, соціальних та інших послуг для забезпечення спільного розуміння між органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та відомствами, а також для розмежування відповідальних міністерств та відомств;
-         забезпечити розробку та ухвалення Концепції розвитку електронних послуг в Україні та відповідного Плану заходів з реалізації Концепції;
-         визначити пріоритетні послуг для переведення їх надання в електронну форму;
-         вжити заходів щодо розвитку інфраструктури електронної ідентифікації суб’єктів звернення при наданні адміністративних послуг в електронній формі;

4)     Міністерству економічного розвитку і торгівлі України:
-         сформувати публічний план покрокової дерегуляції, децентралізації та спрощення системи адміністративних послуг із залученням широкого кола громадськості та органів місцевого самоврядування;
-         забезпечити функціонування єдиного реєстру адміністративних послуг, які можна отримати через центри надання адміністративних послуг, та привести його у відповідність до ст.6 та ст. 16 Закону України «Про адміністративні послуги», а також Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення реєстру адміністративних послуг» від 30.01.2013 №57;
-         забезпечити створення єдиного державного порталу адміністративних послуг та розробку вимог щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі.

 Громадські експерти:
1.      Безвербний Дмитро, ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» (м. Луцьк).
2.      Бригілевич Ігор, ЛГО «Центр дослідження місцевого самоврядування» (м. Львів).
3.      Владимирова Лариса, ХМГО «Центр досліджень південноукраїнського прикордоння» (м. Херсон).
4.      Добрянська Надія, Центр політико-правових реформ (м. Київ).
5.      Корявець Максим, Асоціації регіональних аналітичних центрів (м. Чернігів).
6.      Купрій Володимир, ГО «Лабораторія досліджень ТЦК» (м. Київ).
7.      Курінний Олексій, Центр політико-правових реформ (м. Київ).
8.      Левченко Олег, ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» (м. Вінниця).
9.      Літвінов Олексій, ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики», ГО «Інститут Громадської Експертизи» (м. Дніпропетровськ).
10. Ляхович Микола, ЧОГО «Буковинська агенція регіонального розвитку» (м. Чернівці).
11. Максак Геннадій, ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів).
12. Мацієвський Юрій, ОМГО «Школа політичної аналітики «Поліс» (м. Острог, Рівненська область).
13. Мельник Юрій, ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» (м. Одеса).
14. Мірошник Ольга, ГО «Харківський громадський Фонд місцевої демократії» (м. Харків).
15. Міхальов Олег, ГО "Агентство стійкого розвитку Луганського регіону" (м. Луганськ).
16. Плішко Денис, ГО “Центр аналітичних досліджень” (м. Миколаїв).
17. Присяжнюк Володимир, ГО «Академія стратегічних досліджень» (м. Черкаси).
18. Романенко Євгеній, ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів).
19. Тимощук Віктор, Центр політико-правових реформ (м. Київ).
20. Штефан Вадим, АЦ «Бюро економічних та соціальних досліджень» (м. Полтава).



  Захід відбувається в рамках проекту «Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку “МАІРР” та Асоціацією аналітичних центрів за Відкрите суспільство (PASOS) за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED)