понедельник, 28 сентября 2015 г.

Молодь здійснює вплив на формування політики на регіональному рівні




«23» вересня 2015 року в м. Черкаси в приміщені готелю «Оптима» (вул. Лазарєва 6, ІІІ поверх, конференц-зал) відбулася прес-конференція молодих аналітиків, учасників проекту «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики», які презентують розроблені ними нормативно-правові акти місцевого рівня про: громадські слухання, старосту села, доступ до публічної інформації, проведення громадської експертизи, електронні петиції тощо





Протягом  квітня-вересня 2015 ГО Молодіжна Альтернатива реалізовувала проект «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики». З Черкас активну участь у проекті взяли студенти-випускники Козлан Микола, Сивачук Андрій, Кваша Дмитро, Слісь Євген.
  
«Основною метою проекту стало - навчання молоді здійснювати вплив на формування політики на регіональному рівні та залучення молоді до активної участі в управлінні державою шляхом вироблення місцевих політик», - зазначив регіональний координатор Володимир Присяжнюк.

Цільовою групою проекту є інтерни МА, що стажуються в органах місцевого самоврядування. Вони є студентами, молодими аналітиками, небайдужими до проблем розвитку території, де вони проживають. Учасники прослухали 10 освітніх тренінгів про те що таке аналіз політики, стейкхолдери, субєкти розробки і реалізації політики, ресурси політики, документи політики, етапи вироблення політики, критерії оцінки політики, як долучатися до управління державою, як здійснювати громадський контроль за діяльністю влади, проводити обговорення, презентації нормативно-правових документів та розробили нормативно-правові акти місцевого рівня.

На прес-конференції ми представили найкращі з напрацьованих нашими учасниками документи. Розраховуємо що вони будуть не тільки корисними громаді, а будуть використані державними органами, адже це є вже готові Положення про  громадські слухання, Положення про старосту села, що особливо актуально у звязку з реформою децентралізації, Положення про забезпечення доступу до публічної інформації, Положення про про відкритість закупівель, Положення про громадську експертизу, Положення про електронні петиції тощо.


Черкаські учасники проекту розробили наступні проекти Положень: Про громадську експертизу рішень органів міського самоврядування, Про  відкритість  закупівель  за  бюджетні гроші  та  порядок  їх  оприлюднення, Про  громадські  слухання  в місті Черкаси.

Найкращі напрацьовані учасниками проекту документи  можете взяти з брошури «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики».

____________________________________________________________________________

Молодіжна Альтернатива є досвідченою організацією, що майже 20 роківвідкриває молоді вікно у реальну політику, доступ до соціальних ліфтів в суспільстві, сприяє створенню молодого покоління політичної еліти, формує покоління пасіонарних лідерів, працює заради побудови демократії, європейських цінностей та розбудови держави.
Наша місія - просуватиінтересимолоді в державній політиці

 

Цей проект здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / SupportedbytheDemocracyGrantsProgramofthe U.S. EmbassytoUkraine.

 Theviewsoftheauthorsdonotnecessarilyreflecttheofficialpositionofthe U.S. Government.

среда, 6 мая 2015 г.

Шляхи національного примирення в умовах нинішнього конфлікту сьогодні шукали в ОДА під час круглого столу «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє»






 6 травня в Черкасах в приміщенні прес-центру ОДА відбувся третій регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».Захід було організовано Міжнародний центром перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Академією стратегічних досліджень. 

Круглий стіл відбувся у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні», що реалізується МЦПД за підтримки програми соціальної трансформації МАТРА Уряду Нідерландів (веб-сайт проекту: http://ndialog.org.ua).

Конфлікт, що наразі триває на Сході України, є результатом дестабілізації зовнішніх гравців, які скористалися гетерогенністю (неоднорідністю) України як держави, зокрема її регіональними особливостями. Водночас, у світі існує значна кількість країн, які складаються з неоднорідних суспільств, але в той же час об’єднані в одну політичну націю. За роки незалежності політичні еліти та держава не спромоглася розробити політику національної єдності України, натомість використовували регіональні особливості для отримання електоральних переваг у конкретних регіонах. При цьому інструментом роз’єднання виступало історичне минуле країни, в той час як було відсутнє бачення майбутнього розвитку держави. Метою проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» є зібрати пропозиції від усіх регіонів України щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

Метою ж круглого столу зокрема було обговорення особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та в результаті дискусії й брейнстормінгу виробити пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів її реалізації. Крім учасники обговорили потенційні фактори та акторів, що можуть сприяти дестабілізації регіону, з метою попередження їхньої реалізації.


Директор з аналітичної роботи МЦПД Олена Захарова представила присутнім проект «Національного діалогу», який, на думку авторів, має закласти підвалини для об’єднання різних регіонів України на основі спільних цінностей та спільного бачення майбутнього, а також результати соціологічного дослідження, проведеного у рамках цього проекту.

Так, за результатами дослідження, роз’єднує українців передусім корумпованість влади (28,9% опитаних), дії олігархів (28,8%), дії Росії на роз’єднання України (25,3%) та маніпуляція інформацією через ЗМІ (23,7%). У той же час більшість українців вважає, що примирити українців має влада  (33,2 %), ЗМІ (24,8%) й українські громадські організації (17,5%). Цікаво, що у рейтингу найбільших страхів українці зазначили війну з Росією (39,9%), безробіття (26%) та девальвація гривні і зростання цін (24,6%).

На думку присутнього на зустрічі історика Василя Мойсієнка, проблеми проаналізовані у дослідженні, можуть відіграти значну роль у примиренні українців, адже було досліджено цікаві і глибинні історичні моменти, що об’єднують українців. Як-от: з історичних діячів більшість українців, незалежно від території, найбільш позитивно визначає все-таки Ярослава Мудрого (32,7%), Богдана Хмельницького (30,3%) та князя Володимира Великого (29,5%). Натомість діяльність Степана Бандери позитивно оцінюють усього 13,1% українців, а царя Петра Першого – 11,1%.

 
«Для врегулювання конфлікту, передусім ми маємо чітко визначитись у політико-правовому аспекті з тим, що це за конфлікт. Ми маємо  зрозуміти, що це не АТО, а фактично повноцінні військові дії – так звана гібридна війна. Адже коли ми оцінюємо те, що відбувається як антитерористичну операцію, то маємо виходити і з критеріїв АТО (нетривалість, охоплення незначної території, використання тільки спецпідрозділів, а не збройних сил), – висловив свою думку Василь Мойсієнко. – Наразі ні влада не може належним чином відреагувати на ескалацію конфлікту, ні суспільство в цілому. Тож шлях до примирення буде довгим і дуже складним».

На непростому, але все-таки можливому, шляху до примирення українців наголосила і Олена Захарова. Підкресливши: кожен із нас має зробити цей вирішальний крок до миру.

«Росії не потрібен Донбас. Війна ведеться за приєднання інших територій та дестабілізації України. Тому чим швидше ми порозуміємося – тим менше у Росії буде можливостей для дестабілізації. Рано чи пізно будь-яка війна закінчується, питання лише в тому скільки загине людей. Тому крок до примирення має зробити вже сьогодні кожен із нас», – підкреслила пані Захарова. 

пятница, 1 мая 2015 г.

«Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє»

 
 6 травня 2015 року о 10.00 в Черкасах в приміщенні прес-центру ОДА відбудеться третій регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».
Захід організовано Міжнародний центром перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Академією стратегічних досліджень.
Круглий стіл відбудеться у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні», що реалізується МЦПД за підтримки програми соціальної трансформації МАТРА Уряду Нідерландів (веб-сайт проекту: http://ndialog.org.ua).
Конфлікт, що наразі триває на Сході України, є результатом дестабілізації зовнішніх гравців, які скористалися гетерогенністю (неоднорідністю) України як держави, зокрема її регіональними особливостями. Водночас, у світі існує значна кількість країн, які складаються з неоднорідних суспільств, але в той же час об’єднані в одну політичну націю. За роки незалежності політичні еліти та держава не спромоглася розробити політику національної єдності України, натомість використовували регіональні особливості для отримання електоральних переваг у конкретних регіонах. При цьому інструментом роз’єднання виступало історичне минуле країни, в той час як було відсутнє бачення майбутнього розвитку держави. Метою проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» є зібрати пропозиції від усіх регіонів України щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.
Метою ж круглого столу зокрема є обговорення особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та в результаті дискусії й брейнстормінгу виробити пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів її реалізації. Крім учасники обговорять потенційні фактори та акторів, що можуть сприяти дестабілізації регіону, з метою попередження їхньої реалізації.
Прес-служба АСД

пятница, 24 апреля 2015 г.

Реформу місцевого самоврядування необхідно комунікувати – думка українських експертів




Роль громадянського суспільства та медіа у реформі децентралізації обговорювалася 21 квітня 2015 року під час двох паралельних панельних засідань, які фіналізували дводенний круглий стіл «Децентралізація і розвиток громад в Україні», що відбувся в Чернігові. Згадані зустрічі мали максимально практичний характер і були спрямовані на покращення координації та підвищення синергії тієї допомоги, яку країни Вишеградської групи надають Україні.
 Захід за участі представників неурядових організацій, який відбувався за співмодерації Геннадія Максака, Президента Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, та Костянтина Квурта, виконавчого директора громадської організації «Інтерньюз-Україна», розпочали своїми виступами європейські гості. Експерти з Словаччини та Чехії поділилися з представниками українських неурядових організацій досвідом роботи у сферах доступу громадян до публічної інформації, а також реальної їх участі в процесі прийняття рішень. Така практика була важлива для присутніх з огляду на закріплену Концепцією реформування місцевого самоврядування норму, яка передбачає максимальне залучення владою населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм прямого народовладдя.
 У свою чергу, присутні українські експерти-практики окреслили коло проблемних питань, які виникають в процесі реформи та потребують особливої уваги. Думка про те, що брак комунікації та адекватного роз’яснення поточної та перспективної ситуації лунала майже від кожного виступаючого. Експерти зійшлися в тому, що на часі важливим є створення комунікаційної стратегії, яка б передбачала, в тому числі, інформаційну роботу з громадою на первинному рівні. Серед ефективних шляхів виходу з проблеми, на думку громадського активіста Олега Черненка, є пошук і рекрутування лідерів думок невеликих адміністративно-територіальних одиниць, які б займалися поширенням інформації про процес децентралізації та його вигоди. Проте, аби сформувати мережу агентів впливу, необхідно мати чітке бачення адміністративно-територіальної реформи, що має бути визначене у відповідному законі, а також ідентифікувати противників реформи, вважає Руслан Рохов з Хмельниччини. У свою чергу, Вадим Штефан, експерт з Полтавщини, бачить вирішення проблеми з комунікацією через тісну співпрацю з журналістами та пошук підходящого всім формату подачі інформації про реформу. Ольга Гріднєва з Кіровоградщини в цьому контексті пропонує закладати в комунікаційну стратегію, перш за все, меседжі для молоді та, відповідним чином, переконувати в необхідності реформ, перш за все, молодих людей, залучаючи їх тим самим до процесу. А Любов Ропало з Черкащини озвучила думку щодо географії інформаційної кампанії, яка має першочергово покривати найбільш проблемі регіони.
 Віктор Козоріз з Харківщини озвучив тезу про те, що використання соціології під час реформи також є важливою складовою розуміння ставлення людей до процесу. Це, на думку практика, можливо робити і у бюджетний спосіб, залучаючи до роботи студентів профільних факультетів окремих вишів. Так, важливо комунікувати з людьми, розуміючи загальний настрій та на основі відповідних зрізів будувати інформаційну кампанію.
 Прототипи офісів реформ, створення яких під час цього заходу 20 квітня анонсувалося В’ячеславом Негодою, заступником міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, вже існують в регіонах України. Один з них, за словами Анатолія Пархомюка з Волині, був створений на базі його громадської організації ще тоді, коли не було відомо, що їх відкриття здійснюватиметься державою централізовано. Зважаючи на це, на думку присутніх, важливо долучати до цього процесу представників громадських організацій задля синергії дій. Побоювання щодо функціональності ідеї зі створення офісів висловив і громадський експерт Микола Ляхович, який вважає, що в офісах реформ мають працювати професіонали, а не статисти.  
 У свою чергу, при побудові комунікаційної стратегії важливо враховувати вразливість інформаційного поля, а також зовнішню загрозу. Таку думку виловив медіа-експерт Олександр Лавринович із Львівщини, який має досвід у налагоджуванні діалогу між людьми з діаметрально протилежними поглядами через медіа.
 У рамках заходу були озвучені й інші проблеми та можливі підходи до їх вирішення, що за результатами будуть акумульовані організаторами в єдиний документ та передані європейським партнерам з країн Вишеградської групи, а також вищим органам влади.
 Захід, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

среда, 22 апреля 2015 г.

Високопосадові країн Вишеградської групи відвідали Чернігів задля підтримки реформ



 
  20-21 квітня 2015 р. в Чернігові відбувся захід високого рівня «Децентралізація та розвиток громад в Україні» за участю заступників Міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), України, місцевої влади, представників міжнародних донорських організацій, українських громадських експертів та журналістів. Так відкрилася серія з чотирьох запланованих у різних куточках України заходів з підтримки реформи децентралізації.
  Заступник Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрад Павлік, заступник Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петер Буріан, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва, Державний Міністр Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Мікола Іштван, заступниця Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перша заступниця Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко та заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода - саме ці високопосадові одночасно зібралися в Чернігові, аби засвідчити бажання співпрацювати в контексті актуальних для країни перетворень. Зокрема, європейські високі гості запевнили, що уряди країн Вишеградської четвірки надаватимуть всіляку підтримку проведенню в Україні процесу реформ.
  Упродовж першого дня до роботи також долучилися Посол Канади в Україні Роман Ващук, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, представники дипломатичних та донорських структур США, Швейцарії та Швеції. Предметом перемовин офіційного представництва зі сторони європейських партнерів стала конкретна допомога в процесі децентралізації, а з боку української влади була озвучена поточна та перспективна ситуація в контексті реформи.
  У свою чергу, у рамках окремого засідання експерти країн Вишеградської групи презентували успішні практики децентралізаційних процесів своїх країн та озвучили поради щодо реформування влади в Україні.
  За словами заступника Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрада Павліка, Уряд України зробив перші кроки в напрямку децентралізації. Але цей шлях довгий та тернистий, який треба пройти без помилок, спираючись на досвід країн Вишеградської групи. Наслідування польської моделі реформування місцевого самоврядування сприятиме йому.
  На думку ж заступника Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петера Буряна, Україні потрібно напрацювати власну модель реформування.
  У свою чергу, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва зазначив, що його країна пропонує послідовну допомогу Україні в розбудові громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та реформування системі освіти. Надається і фінансова підтримка. На реконструкцію та перетворення в Україні Чехія виділила 2 мільйони євро.
  Українські ж владці запевняють, що процес децентралізації вже розпочато. Зокрема, в бюджетній та податковій сферах. Прийнято ряд необхідних законів, проте на часі розробка та прийняття нових законопроектів, як то про місцеве самоврядування, про вибори до місцевих рад тощо. У свою чергу, вкрай важливо розпочати комунікувати реформу, аби людям були зрозумілі її переваги.
  Перший круглий стіл, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Джерело: Поліський фонд
міжнародних та регіональних досліджень
Фото: Ігоря Бутенка

пятница, 3 апреля 2015 г.

Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів в Києві засвоювали уроки перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку України



Тренінг з питань перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку для представників регіональних аналітичних центрів, що є одним з заходів  в рамках проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, відбувся 31 березня та 1 квітня 2015 року в Києві. Навчальна програма була підготовлена експертами Інституту Громадянського Суспільства в рамках реалізації проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку» за підтримки Європейського Союзу.
 Навчальний захід, організований спеціально для представників Асоціації регіональних аналітичних центрів (АРАЦ), мав на меті посилення експертного потенціалу його учасників в питаннях аналізу діючих стратегічних документів з розвитку регіонів, а також моніторингу ефективності їх імплементації. Над методикою оцінювання задекларованого державою плану дій в цій царині працювали експерти Інституту громадянського суспільства (ІГС), а презентував методичні рекомендації Директор з питань науки та розвитку Інституту Анатолій Ткачук. Іншим спікером виступив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, доповіді якого стосувалися оцінки процесу відкритості розробки стратегій регіонального розвитку та їх відповідності нормативним документам в даній сфері.


У рамках заходу учасники дізналися, як визначити відповідність стратегії розвитку регіону нормативним документам та Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР-2020). Були озвучені основні вимоги до стратегій розвитку регіонів та відповідності стратегічних цілей в регіонах задекларованим цілям та пріоритетам в ДСРР-2020. Також спеціалісти АРАЦ намагалися відповісти на питання, як оцінити процес відкритості розробки стратегії розвитку регіону. В контексті тренінгу йшлося також про порядок розробки стратегій розвитку регіонів та їх індикатори.


Учасниками тренінгу також виконувалися практичні групові вправи, під час яких було здійснено поверхневий аналіз деяких аспектів стратегій розвитку регіонів відповідно до розробленої експертами ІГС напередодні тренінгу «Методики аналізу відповідності стратегій розвитку регіонів Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та моніторингу їх реалізації ».
Наприкінці заходу експерти надали представникам АРАЦ поради, що не увійшли до методики.

 Захід проведено в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства (м. Київ) за підтримки Європейського Союзу

пятница, 27 марта 2015 г.

Публічне обговорення: «Створення нової системи органів з протидії та попередження корупції в Україні – під громадський контроль!»




26 березня в Черкасах відбувся круглий стіл
«Створення нової  системи органів з протидії та попередження корупції в Україні – під громадський контроль!». 
Після Революції Гідності громадський сектор отримав унікальних шанс творити законодавчі зміни в державі та просувати їх. Громадські експерти з кожної галузі об’єдналися в робочі групи та присвятили 9 місяців роботи розробці необхідних законопроектів, які покликані реанімувати Україну та її економіку після засилля корупціонерів колишнього владного режиму. Антикорупційна група при «Реанімаційному пакеті реформ» в координації з  «Transparency International  Україна» розробила першочергові законопроекти, які базуються на міжнародних стандартах та покликані реформувати антикорупційну політику України та були прийняті Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року й підписані Президентом України.


За словами Сергія Гули, голови громадського руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів», наразі в Україні майже відсутнє регулювання конфлікту інтересів публічних службовців: «більше 50% навіть не знають що означає поняття «конфлікт інтересів». Тож як ми хочемо, щоб вони уникали його?», - зазначив експерт.   Також експерт зупинився на функціях спеціальних органів щодо запобігання та протидії корупції – Національному антикорупційному бюро та Нацагенству з питань запобігання корупції.
Сергій Гула  розповів про природу конфлікту інтересів, громадський рух, який він представляє та запропонував всім учасникам заходу підписати «декларацію безхабарності», як  особисте моральне зобов’язання  не брати та не давати хабарі.

«Під час національної кампанії з аудиту стилю життя високопосадовців «Декларації без декорацій» громадські активісти з усієї країни виявили значне перевищення стилю життя чиновників за ті статки, які вони задекларували. Це не повинно повторитися, - розповів Анатолій Стоян, координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» ГО «Transparency International Україна».
- Крім нових законів, які забезпечать фінансовий контроль і посилення відповідальності за брехню в деклараціях, мають відбутися зміни у суспільстві. Громадськість повинна контролювати, а влада – боятися брехати. Ми хочемо, щоб влада розуміла – ми пильно спостерігаємо і не допустимо повторення того розгулу корупції який панував в Україні останніми роками». Ми сподіваємось, що в керівництво держави проявить політичну волю щоб антикорупційні закони запрацювали, компетентні органи запобігали та протидіяли корупційним злочинам, а покарання було невідворотнім!
Учасники регіонального обговорення: представники регіональних та місцевих органів влади, регіональні партнери інститутів громадянського суспільства національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій», заінтересовані громадські діячі, представники бізнесу, медіа, студенти та викладачі вузів Черкас.
Прохання до представників ЗМІ: в своїх матеріалах зазначати, що захід здійснено за підтримки: Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні.
З усіх питань просимо контактувати з Анатолієм Стояном за телефонами 067-792-98-42 або   095-166-39-29, e-mail: stoyan@ti-ukraine.org

понедельник, 16 марта 2015 г.

«Громадські ініціативи змінюють життя українських громад: досвід регіонів» - стажування в Черкасах




10 – 13 березня в Черкасах, в рамках навчального візиту «Громадські ініціативи змінюють життя українських громад: досвід регіонів», гостювали громадські активісти з Краматорська та Миколаєва. Учасників візитів ознайомилися з черкаським досвідом та здобутками неурядових організацій та громадських ініціатив, муніципалітетів та медіа організацій. Стажування було організоване Мережею «Громадські Ініціативи України спільно з ГО «Академія стратегічних досліджень» (Черкаси).
Протягом чотирьох днів учасники відвідали цілий ряд заходів та побували в гостях у ряду черкаських громадських організацій.
Так окрема гості з східних областей відвідали круглий стіл, організований Черкаською облдержадміністрацією на тему електронного врядування, де ознайомились з планами та ідеями обласної адміністрації щодо впровадження електронного врядування, а також дізнались про виклики, які постають на цьому шляху. Активістів зацікавив той факт, що місцеві приватні фірми пропонують свою професійну допомогу в цьому питанні та мають спільне бачення із облдержадміністрацією в питанні впровадження електронного врядування.


Багато цікавого гості дізналися під час візиту в «Самооборону Майдану». Вони побачили як працює ця організація, які є потреби, як відбувається процес комунікації між різними цільовими групами (волонтери, бізнес, фонди, військові, держава).
 
Наступного дня відбувся візит до Центру гостинності для тимчасово переміщених осіб. Про роботу центру розповіла координатор Тетяна Скляренко. Вона ознайомила із структурою та механізмом роботи центру, розповіла про існуючі проблеми та те, як центр їх вирішує. Також гості дізналися про різноманітні напрямки роботи, про відношення місцевих мешканців та тимчасово перемішених осіб до роботи центру. Як зазначила одна з активісток Анастасія Прокопенко, вона була вражена відданістю та патріотизмом людей, які там працюють.
Після цього активісти неурядових організацій зі Сходу завітали до Центру надання адміністративних послуг. Варто відзначити, що робота черкаського ЦНАПу поставлена на дуже високому рівні. Як сказав один з гостей Михайло Солорьов: «Все працює «як годинник». Створені всі умови для комфортного та швидкого вирішення населенням питань, які надаються центром».
 
 Також гості завітали в Контактний центр по роботі із тимчасово перемішеними особами при облдержадміністрації, де дізналися про роботу урядової лінії, про механізм допомоги тимчасово переміщеним особам, про обсяги звернень за допомогою, про можливості та труднощі центру. Заступник директора Лариса Ходаківська запропонувала гостям з Краматорська за потреби звертатися в Черкаси, як один з найбільш дружніх до переселенців зі Сходу обласних центрів, аби отримати підтримку в плані житла та роботи.
На третій день громадські діячі зі Сходу завітали до Черкаської обласної організації Комітету виборців України, де довідалися про проекти, які реалізуються організацією, про плани та заплановану діяльність. Також фінансовий директор КВУ Володимир Феофілов розповів про програми організації на місцеві вибори та труднощі, які прогнозують експерти організації.


Після цього, учасники стажування ознайомились із роботою департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Черкаської ОДА. Директр департаменту Сергій Пасічник розповів про заплановану діяльність, роботу громадських організацій області, про суспільно-політичні настрої у черкащан, про труднощі та досягнення департаменту.
Увечері гості відвідали тренінг для місцевих активісті по написанню проектів, який пройшов в Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького. Учасники стажування були здивовані величезною кількістю охочих взяти участь у тренінгу, а також приємно вражені, що приміщення було надано університетом безкоштовно.
Останній день візиту активісти мали спілкування з виконавчим директором ГО «Академія стратегічних досліджень» Володимиром Присяжнюком, який розповів про поточні та заплановані проекти організації, ознайомив з роботою АСД в цілому
Також гості завітали до Ресурсного центру АНГО, де поспілкувалися з його директором Анатолієм Рекуном, від якого дізналися про напрямки роботи організації, зокрема про медіа-школу, про роботи в напрямку флористики, про конкурс міні-грантів та курси для безробітних. Також активісти дізнались про поточні та заплановані проекти, ознайомились з роботою організацією в цілому.


Візит в Черкаси відбувся в рамках серії стажувань проекту «Підтримка громадських ініціатив України», що реалізується Мережею «Громадські ініціативи України» за сприяння Національного фонду в підтримку демократії.
Проект «Підтримка громадських ініціатив в Україні» направлений на розбудову громадянського суспільства в Україні на рівні місцевих територіальних громад в 5-ти областях України, а саме: Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Харківській, а також налагодження кооперації локальних організацій з цих областей з іншими неурядовими організаціями України, що входять до всеукраїнської мережі «Громадські ініціативи України» (загалом 16 областей) через участь у спільних заходах, участі в навчальних проектах а також обміну досвідом. Проект покликаний активізувати локальні громадські організації України до використання найкращих практик та інструментів для ефективного представництва інтересів місцевих громад та їх гармонійного розвитку.

Прес-служба АСД

вторник, 24 февраля 2015 г.

Сучасні виклики формують нову парадигму - міжнародна конференція з питань регіонального розвитку відбулася в Києві


В Києві 20-21 лютого відбулася міжнародна конференція «Стратегії регіонального розвитку України: моніторинг розробки та виклики впровадження». Упродовж першого дня були проведені три панельні дискусії з питань впровадження регіональної політики в умовах нових викликів. Наступного ж дня іноземні експерти розповідали про європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України. Серед учасників були присутні іноземні експерти, представники Асоціації регіональних аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та центральних органів влади, депутати всіх рівнів.

Привітальне слово взяв Геннадій Максак, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, після чого розпочалася дискусійна частина.

„Регіональна політика – найважливіша політика Європейського Союзу, яка створює робочі місця та впливає на конкурентну позицію регіону. У разі дотримання всіх умов Україна може отримати 55 млн. євро на регіональний розвиток”, - такими словами налаштував на роботу учасників заходу Доменік Папенхейм, керівник сектору регіонального та місцевого розвитку/децентралізації влади Представництва ЄС в Україні.

Філософські підходи до впровадження регіональної політики озвучив експерт Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, який вважає, що міжрегіональні відмінності, попри все, створюють можливості для розвитку. „Психологічні властивості також треба враховувати в економіці. Скажімо, на тих територіях, де проходять бойові дії, більшість населення хоче перейти на планову економіку та має стійке бажання повернути Радянський Союз. Із цим треба рахуватися”, - таку думку висловив спікер.

Євген Удод, представник Української асоціації районних та обласних рад, голова Дніпропетровської обласної ради, за головну мету ставить нівелювання дисбалансу розвитку територій. Та на противагу існуючим ризикам протиставляє створення моделі, за якої люди реально зможуть реалізовувати трансрегіональні проекти, досвід створення яких вже є.

„Будь-які перетворення можуть статися тільки після реформи адміністративно-територіального устрою, - думка Юрія Ганущака, директора Інституту розвитку територій. - Будь-які вкладення в територію без підвищення відповідальності територіальної громади, не будуть мати ефективні результати”.

„Необхідно закласти в парадигму регіональної політики перехід від закритого до відкритого доступу, де кожна людина, наділена владним ресурсом, ставить попереду національні інтереси”, - висловився Анатолій Матвієнко, народний депутат, член парламентського Комітету з питань бюджету, який є прихильником людино-центристської моделі стратегії регіональної політики. Підтримуючи попереднього спікера, пан Матвієнко висловив думку, що реформа місцевого самоврядування неможлива без базових перетворень. Крім того, на його думку, добровільне об’єднання не стане панацеєю, так як для цього необхідне стимулювання.

Із закінченням виступів спікерів до дискусії активно долучилися представники обласних рад, а також громадські експерти.

Юрій Третяк, представник проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» розпочав другу панель під час чого наголосив, що нова регіональна політика має здійснюватися з урахуванням індивідуальних потреб регіонів. „Державна стратегія 2020 завдяки Закону України „Про засади державної регіональної політики” корелює з тими цілями, що поставила собі Європа, та  нарешті буде мати план реалізації”, - зазначив експерт.

Начальник відділу взаємодії з місцевими органами влади Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Людмила Доманцова під час свого виступу нагадала, що до 1 травня мають бути відібрані проекти на 2015-2016 роки.

Продовжуючи дискусію, Анатолій Ткачук висловив занепокоєння стосовно відсутності роботи над стратегіями регіонального розвитку в деяких областях України. „Якщо в 2015 році вони не включаться в роботу, то в 2016 не будуть профінансовані, - каже експерт. - В свою чергу, фінансова підтримка буде надаватися тільки життєздатним проектам”.

Цю думку згодом продовжив і Василь Кашевський, експерт проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», який вважає, що на місцях цікавих та проривних ідей, які б розвивали регіон, небагато.

„Однією з ключових проблем реалізації стратегії регіонального розвитку є генерування ідей та відбір проектів, які спрямовані саме на розвиток регіону, - вважає Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста». – Однак добре, що вже зібралися робочі група та започаткувався процес соціально-економічного аналізу”.


Під час третьої панелі, в своїй більшості, виступали експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів, обговорюючи зміст і форму розроблених в регіонах стратегій. Наскільки можливо перетворити цей документ із ритуального у функціональний дискутували Галина Васильченко, громадський центр „Ділові ініціативи”, Любов Ропало, громадська організація „Академія стратегічних досліджень”, Віталій Лебедюк, Острозька міська громадська організація „Школа політичної аналітики „Поліс” та інші. Серед висновків цього блоку переважали позитивні тенденції з точки зору формування нових підходів до створення документу.

У рамкам даної панельної дискусії також взяли слово Олександр Смірнов, заступник голови Миколаївської обласної ради, а також Сергій Татусяк, депутат Вінницької обласної ради, голова Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування. Спікери зійшлися в тому, що якщо в процесі представлення стратегії регіонального розвитку розробники підуть до людей, маючи різні точки зору щодо процесу її реалізації, тоді саме імплементування приречене на провал.

Другий день міжнародної конференції з регіонального розвитку - європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України - розпочали угорський експерт Шандор Колеш та Петр Вагнер, експерт з Чехії. Спікери поділилися досвідом в сфері організації регіональної політики своїх країн.

„В процесі реформи місцевого самоврядування з 600 залишилось 100 мерів, тому процес перетворень давався складно, - зазначив латвієць Едвінс Барткевич. - Проте зараз знову ми знову вимушені говорити про необхідність продовження адмінрефоми”.

Практичні поради щодо розробки та реалізації стратегій європейського зразку надав Дмитрій Сосунов, експерт з Литви. „Розроблюючи стратегії, формуйте групу не більше, як з 8 учасників. Якщо є інші зацікавлені, презентуйте їм результати. Це є найбільш конструктивний шлях”, - запевняє пан Сосунов. Окрім всього, експерт порадив не включати в робочі групи з розробки політиків, мерів, директорів та голів структурних підрозділів, користуватися додатковими послугами з точки зору залучення експертів до процесу та визначити конкретну людину, яка відповідає за розробку стратегії.

Зорніца Попова, експерт з децентралізації/місцевого самоврядування, розповіла про регіональний розвиток в контексті Балканської кризи ХХ століття: „Коли я вперше побула в Косово, мені здалося, що примирення між ворогуючими сторонами не буде ніколи. Але кооперація між антагоністичними групами можлива, як показує практика в контексті цього конфлікту. На це потрібен час”.

Фото та презентації іноземних експертів можна підвантажити за посиланням:

Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства (м. Київ), Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу та Швейцарсько-українського проекту з підтримки децентралізації в Україні (DESPRO).