26 листопада 2014 року о 15:00 в прес-центрі газети «Нова доба» (Черкаси, вул. Хрещатик, 223) відбувся круглий стіл «Розробка стратегії регіонального розвитку в Черкаській області: досягнення та перспективи». Організатором прес-конференції є громадська організація «Академія стратегічних досліджень». Захід проводився в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з громадською організацією «Академія стратегічних досліджень» у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу.
Під час заходу учасники круглого столу обговорили:
- особливості процесу розробки стратегії регіонального розвитку (СРР) в області;
- проблеми розробки стратегії регіонального розвитку;
- перспективи завершення роботи над стратегією регіонального розвитку та її затвердження;
- методика розробки стратегії регіонального розвитку в області на основі кращої європейської практики і новітнього українського законодавства.
До участі у заході були запрошені: представники відповідних департаментів місцевих органів влади, які відповідають за реалізацію політики регіонального розвитку в області (представники ОДА, обласної ради), учасники робочої групи з розробки стратегії регіонального розвитку в області, засобів масової інформації, громадські активісти та всі зацікавлені особи.
Мета «круглого столу» полягала в створенні комунікаційного майданчику експертів, громадськості та напрацювання пропозицій з розробки Стратегії регіонального розвитку в Черкаській області.
Модератором заходу виступила головний редактор газети «Нова Доба» Очеретяна Тетяна, яка відзначила актуальність заходу та залучення громадських експертів до розробки Стратегії регіонального розвитку.
Під час заходу учасники круглого столу обговорили:
- особливості процесу розробки стратегії регіонального розвитку (СРР) в області;
- проблеми розробки стратегії регіонального розвитку;
- перспективи завершення роботи над стратегією регіонального розвитку та її затвердження;
- методика розробки стратегії регіонального розвитку в області на основі кращої європейської практики і новітнього українського законодавства.
До участі у заході були запрошені: представники відповідних департаментів місцевих органів влади, які відповідають за реалізацію політики регіонального розвитку в області (представники ОДА, обласної ради), учасники робочої групи з розробки стратегії регіонального розвитку в області, засобів масової інформації, громадські активісти та всі зацікавлені особи.
Мета «круглого столу» полягала в створенні комунікаційного майданчику експертів, громадськості та напрацювання пропозицій з розробки Стратегії регіонального розвитку в Черкаській області.
Модератором заходу виступила головний редактор газети «Нова Доба» Очеретяна Тетяна, яка відзначила актуальність заходу та залучення громадських експертів до розробки Стратегії регіонального розвитку.
Керівник юридичної служби ГО «Академія стратегічних досліджень» Любов Ропало під час засідання круглого столу у прес-центрі «Нової доби» наголосила, що на Черкащині нібито й відбувається робота по напрацюванню стратегії розвитку краю до 2020 року, проте результативності в цій роботі мало. Зокрема, більшість зібрань, які організовувалися ще з літа, були схожими на ту нараду, що відбулася у понеділок в обласній державній адміністрації, коли чиновники слухали довгі нудні промови. Також звернула увагу на те, що хороший соціально-економічний аналіз регіону показує, від чого слід відмовитися, де витрати перевищують вигоди, а також куди потрібно спрямовувати ресурси. В результаті напрацьована місяцями інформація зайняла 182 сторінки статистичних даних. Звісно, в цьому документів акцент було здійснено на очевидному: це подальший розвиток агропромислового комплексу, машинобудуванні, хімічної і легкої промисловості. Проте в нас немає аналізу прихованих можливостей області. Серед проблем розробки стратегії розвитку є і такі моменти як повільність процесу – запізнення на два-три місяці. Недостатньо також залучаються до розробки стратегії регіональні представники та громадськість, – зауважила Любов Ропало.
На очевидних помилках в плані стратегії наголосив директор інституту історії і філософії ЧНУ ім. Б Хмельницького, професор Василь Мельниченко.
– Робота над стратегією розвитку організована нераціонально. Он на нараді в понеділок зібралося близько двох сотень людей, щоб послухати описово-аналітичну частину, хоч там би і старшокласники нічого нового не побачили. Зате я помітив там чимало недопрацювань. Наприклад, я не побачив у матеріалах такого напрямку, як інформаційний простір, пам’яткоохоронна робота. Просто недбало називати відомого композитора Гулака-Артемовського Сергієм. З історичного блоку випав важливий хронологічний відрізок як Київська Русь, – зауважив Василь Мельниченко, агітуючи за те, щоб в окремий блок була виділена гуманітарна сфера.
Прес-секретар Координаційної ради сил Майдану Черкащини Даниїл Майоров взагалі заявив, що цю стратегію створили чиновники для чиновників.
– Громадські організації не залучили абсолютно: ні до формування засідання, ні складу членів комісій, ні методології, за якою розроблятиметься стратегія… Взагалі, засідання було схоже на партійний з’їзд. Тому говорити зараз про недоліки я не збираюсь. Цю стратегію створили чиновники для чиновників… Жодного слова у понеділок на нараді не було сказано про розвиток громадянського суспільства і зрозуміло чому. Чиновникам цього просто не потрібно, – висловився Даниїл Майоров.
Колишній заступник міського голови Черкас Павло Карась зазначив, що Я є співавтором програми соціально-економічного розвитку міста Черкаси. Це реально діючий документ, який працює. Саме тому я був прикро вражений, коли послухав засідання робочої групи щодо стратегії розвитку Черкащини до 2020 року.
Це був урок економічної географії. І нічого спільного це не мало з аналізом чи підготовкою програми розвитку області на роки. Насправді нині ця програма робиться чиновниками для макулатури. І її не можна буде використати…
А тепер до конкретики. Програма повинна бути написана відповідно до існуючих повноважень обласної ради і обласної державної адміністрації. Це має бути справді дієвий документ, сформований відповідно до меж компетенції органів влади! І там мають бути реальні кроки, а не відірвані від реальності як от політ на Марс. Бо як відомо, на Марсі людина побуває швидше, ніж побудують дорогу до Грушківки.
Також важливо розуміти, що не можна при формуванні програми опиратися на статистичні дані. Більшість статистичних даних в Україні є липовими. Це формувалося протягом багатьох років: починаючи від кількості населення і до кількості платників податків. Інформація в статистичних даних має аналізуватися додатково.
Неприпустимою є закритість інформації про програму. Я пробував отримати інформацію, але не зміг. Мені сказали, що я не член робочої групи і повинен писати інформаційний запит, який розглянуть.
Розроблена стратегія повинна в результаті мати такі ознаки: чіткі терміни реалізації, виконавці з вказуванням конкретних посад, чіткі цілі, задачі, дії і кроки. Причому цілі повинні виражатися до 2020 року, задачі – на найближчі 2-3 роки, дії – на найближчий рік, а кроки мають розкривати відповідні дії, бо інакше проконтролювати виконання не можна буде, і ми знову народимо мертвий документ.
Мають бути також чіткі індикатори виконання. При цьому, індикатором виконання має бути соціологічне опитування. Це є єдиний спосіб проконтролювати те, чи ми рухаємося в правильному напрямку. Суспільство дасть відповідь і відповідно до соцопитувань ми зможемо коригувати програму.
На чому має зупинитися область? Не погоджуюся з тим, що на сільському господарстві. Бо немає повноважень ні в обласної ради, ні в облдержадміністрації в цій сфері. Це сфера приватного бізнесу. І тільки дотично ОДА може створювати умови. Разом з тим, є речі, на які безпосередньо влада може впливати, зокрема, на освіту. Має бути чітко проведений аналіз по школам, співвідношення дітей і вчителів по школам. Аналогічно і по охороні здоров’я. Я хочу бачити реальні кроки від влади, а не просто слова.
При розробці стратегії розвитку Черкащини до 2020 року не враховується маса показників, а тому напрацьований матеріал виходить далеко не повним. Про це на вчорашньому круглому столі, що був присвячений цій тематиці, заявив керівник Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку Дмитро Виноградов.
– Цифри у звіті, який був нам представлений, навіть не відповідають статистичним даним. Тобто бралися за основу незрозуміло які цифри. Деякі показники неадекватно завищені. Невраховані також проведені раніше громадськими організаціями напрацювання і аналіз, маса інших показників… Скажіть, якщо малий бізнес не може розвиватися на території області, то який інвестор сюди прийде? Хто робитиме які-небудь проекти? Також не враховано багато показників культурного та історичного значення Так, Черкащину згадують як землю Богдана і Тараса, але ми забуваємо, що на сьогодні Сковорода, який є вихідцем з нашого краю, може навіть більш значимий для Європи? Та звісно це питання більше наукового спрямування, – висловився Дмитро Виноградов.
Крім того, за даними фахівця, у нинішній програмі розвитку не враховані вже діючі інвестиційні проекти.
– Це потяг комбінованого транспорту «Вікінг», який перевозить вантажі з країн Балтії до Чорного моря і в зворотному боці. А також європейський проект по відновленню річкового шляху із Гданська у Херсон, який проходитиме по Дніпру і зачіпатиме й Черкащину. До речі, поляки вже почали реалізовувати останній проект. Більше того, зовсім немає аналізу банківського сектору. Чомусь з 2004 року це є табу на Черкащині: або добре, або ніяк. Але ж що ми в такому разі збираємося витрачати? Немає аналізу бюджету. Так, озвучувалися цифри, та ми за програмами ЄС та ООН більше коштів освоїли, – зауважив Виноградов.
Він підкреслив, що насамперед аналіз програми має відбуватися по секторам, а не в цілому. Адже треба вислухати експертну оцінку в кожній сфері.
У свою чергу голова правління ГО «Молодь за відродження села» Назар Лавріненко зауважує, що для нього, як для людини, яка постійно «на колесах», важливим є стан доріг в області. Це той показник, на що звертають увагу багато приїжджих.
– Я б включив до програми стратегічного розвитку Черкащини не просто відновлення доріг краю, а будівництво автобану Черкаси-Умань. Адже це концептуально важливо для нашої економіки. Бо наша область розтягнута з Заходу на Схід і важко добиратися з одного кінця в інший. Інше питання – адмінреформування. Як відомо, Черкащина раніше входила до складу декількох областей. Нині ж для функціонування і керування районами нам не потрібна така кількість чиновників. Адмінреформа потрібна негайно! – наголосив Назар Лавріненко.
Наступні зібрання модератор заходу, головний редактор газети «Нова Доба» Тетяна Очеретяна запропонувала проводити вже тематичні, наприклад, окремо збиратися, щоб напрацьовувати матеріал по туристичній привабливості області, окремо по інфраструктурі Черкащини.
Учасники «круглого столу» дійшли висновку, що презентовану нещодавно стратегію розвитку нашого регіону критично сприйняли громадськість міста, науковці та представники окремих департаментів ОДА. Вони зазначають, що цифри у звіті не відповідають реальним статистичним даним. Також у стратегії не враховані напрацювання у цьому напрямкові громадських організацій, рейтинг інвестиційної привабливості та бізнес-клімат у цілому. Не взяли до уваги розробники документа також інвестиційні проекти розвитку інфраструктури регіону, що уже реалізовують на Черкащині. Нема в стратегії розвитку аналізів банківського сектору, бюджету і міжбюджетних трансфертів та попереднього окремого аналізу кожного сектору економіки.
На очевидних помилках в плані стратегії наголосив директор інституту історії і філософії ЧНУ ім. Б Хмельницького, професор Василь Мельниченко.
– Робота над стратегією розвитку організована нераціонально. Он на нараді в понеділок зібралося близько двох сотень людей, щоб послухати описово-аналітичну частину, хоч там би і старшокласники нічого нового не побачили. Зате я помітив там чимало недопрацювань. Наприклад, я не побачив у матеріалах такого напрямку, як інформаційний простір, пам’яткоохоронна робота. Просто недбало називати відомого композитора Гулака-Артемовського Сергієм. З історичного блоку випав важливий хронологічний відрізок як Київська Русь, – зауважив Василь Мельниченко, агітуючи за те, щоб в окремий блок була виділена гуманітарна сфера.
Прес-секретар Координаційної ради сил Майдану Черкащини Даниїл Майоров взагалі заявив, що цю стратегію створили чиновники для чиновників.
– Громадські організації не залучили абсолютно: ні до формування засідання, ні складу членів комісій, ні методології, за якою розроблятиметься стратегія… Взагалі, засідання було схоже на партійний з’їзд. Тому говорити зараз про недоліки я не збираюсь. Цю стратегію створили чиновники для чиновників… Жодного слова у понеділок на нараді не було сказано про розвиток громадянського суспільства і зрозуміло чому. Чиновникам цього просто не потрібно, – висловився Даниїл Майоров.
Колишній заступник міського голови Черкас Павло Карась зазначив, що Я є співавтором програми соціально-економічного розвитку міста Черкаси. Це реально діючий документ, який працює. Саме тому я був прикро вражений, коли послухав засідання робочої групи щодо стратегії розвитку Черкащини до 2020 року.
Це був урок економічної географії. І нічого спільного це не мало з аналізом чи підготовкою програми розвитку області на роки. Насправді нині ця програма робиться чиновниками для макулатури. І її не можна буде використати…
А тепер до конкретики. Програма повинна бути написана відповідно до існуючих повноважень обласної ради і обласної державної адміністрації. Це має бути справді дієвий документ, сформований відповідно до меж компетенції органів влади! І там мають бути реальні кроки, а не відірвані від реальності як от політ на Марс. Бо як відомо, на Марсі людина побуває швидше, ніж побудують дорогу до Грушківки.
Також важливо розуміти, що не можна при формуванні програми опиратися на статистичні дані. Більшість статистичних даних в Україні є липовими. Це формувалося протягом багатьох років: починаючи від кількості населення і до кількості платників податків. Інформація в статистичних даних має аналізуватися додатково.
Неприпустимою є закритість інформації про програму. Я пробував отримати інформацію, але не зміг. Мені сказали, що я не член робочої групи і повинен писати інформаційний запит, який розглянуть.
Розроблена стратегія повинна в результаті мати такі ознаки: чіткі терміни реалізації, виконавці з вказуванням конкретних посад, чіткі цілі, задачі, дії і кроки. Причому цілі повинні виражатися до 2020 року, задачі – на найближчі 2-3 роки, дії – на найближчий рік, а кроки мають розкривати відповідні дії, бо інакше проконтролювати виконання не можна буде, і ми знову народимо мертвий документ.
Мають бути також чіткі індикатори виконання. При цьому, індикатором виконання має бути соціологічне опитування. Це є єдиний спосіб проконтролювати те, чи ми рухаємося в правильному напрямку. Суспільство дасть відповідь і відповідно до соцопитувань ми зможемо коригувати програму.
На чому має зупинитися область? Не погоджуюся з тим, що на сільському господарстві. Бо немає повноважень ні в обласної ради, ні в облдержадміністрації в цій сфері. Це сфера приватного бізнесу. І тільки дотично ОДА може створювати умови. Разом з тим, є речі, на які безпосередньо влада може впливати, зокрема, на освіту. Має бути чітко проведений аналіз по школам, співвідношення дітей і вчителів по школам. Аналогічно і по охороні здоров’я. Я хочу бачити реальні кроки від влади, а не просто слова.
При розробці стратегії розвитку Черкащини до 2020 року не враховується маса показників, а тому напрацьований матеріал виходить далеко не повним. Про це на вчорашньому круглому столі, що був присвячений цій тематиці, заявив керівник Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку Дмитро Виноградов.
– Цифри у звіті, який був нам представлений, навіть не відповідають статистичним даним. Тобто бралися за основу незрозуміло які цифри. Деякі показники неадекватно завищені. Невраховані також проведені раніше громадськими організаціями напрацювання і аналіз, маса інших показників… Скажіть, якщо малий бізнес не може розвиватися на території області, то який інвестор сюди прийде? Хто робитиме які-небудь проекти? Також не враховано багато показників культурного та історичного значення Так, Черкащину згадують як землю Богдана і Тараса, але ми забуваємо, що на сьогодні Сковорода, який є вихідцем з нашого краю, може навіть більш значимий для Європи? Та звісно це питання більше наукового спрямування, – висловився Дмитро Виноградов.
Крім того, за даними фахівця, у нинішній програмі розвитку не враховані вже діючі інвестиційні проекти.
– Це потяг комбінованого транспорту «Вікінг», який перевозить вантажі з країн Балтії до Чорного моря і в зворотному боці. А також європейський проект по відновленню річкового шляху із Гданська у Херсон, який проходитиме по Дніпру і зачіпатиме й Черкащину. До речі, поляки вже почали реалізовувати останній проект. Більше того, зовсім немає аналізу банківського сектору. Чомусь з 2004 року це є табу на Черкащині: або добре, або ніяк. Але ж що ми в такому разі збираємося витрачати? Немає аналізу бюджету. Так, озвучувалися цифри, та ми за програмами ЄС та ООН більше коштів освоїли, – зауважив Виноградов.
Він підкреслив, що насамперед аналіз програми має відбуватися по секторам, а не в цілому. Адже треба вислухати експертну оцінку в кожній сфері.
У свою чергу голова правління ГО «Молодь за відродження села» Назар Лавріненко зауважує, що для нього, як для людини, яка постійно «на колесах», важливим є стан доріг в області. Це той показник, на що звертають увагу багато приїжджих.
– Я б включив до програми стратегічного розвитку Черкащини не просто відновлення доріг краю, а будівництво автобану Черкаси-Умань. Адже це концептуально важливо для нашої економіки. Бо наша область розтягнута з Заходу на Схід і важко добиратися з одного кінця в інший. Інше питання – адмінреформування. Як відомо, Черкащина раніше входила до складу декількох областей. Нині ж для функціонування і керування районами нам не потрібна така кількість чиновників. Адмінреформа потрібна негайно! – наголосив Назар Лавріненко.
Наступні зібрання модератор заходу, головний редактор газети «Нова Доба» Тетяна Очеретяна запропонувала проводити вже тематичні, наприклад, окремо збиратися, щоб напрацьовувати матеріал по туристичній привабливості області, окремо по інфраструктурі Черкащини.
Учасники «круглого столу» дійшли висновку, що презентовану нещодавно стратегію розвитку нашого регіону критично сприйняли громадськість міста, науковці та представники окремих департаментів ОДА. Вони зазначають, що цифри у звіті не відповідають реальним статистичним даним. Також у стратегії не враховані напрацювання у цьому напрямкові громадських організацій, рейтинг інвестиційної привабливості та бізнес-клімат у цілому. Не взяли до уваги розробники документа також інвестиційні проекти розвитку інфраструктури регіону, що уже реалізовують на Черкащині. Нема в стратегії розвитку аналізів банківського сектору, бюджету і міжбюджетних трансфертів та попереднього окремого аналізу кожного сектору економіки.
Прес-служба АСД
Комментариев нет:
Отправить комментарий