четверг, 23 марта 2017 г.

Регіони України знаходяться на перехідному етапі демократичного розвитку – висновок експертів

  22 березня в прес-центрі редакції газети «Нова Доба» відбулася презентація результатів вимірювання Індексу демократичного розвитку областей України. У рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізовано ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів) у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів (АРАЦ) за підтримки National Endowment for Democracy (NED), було проведено комплексне дослідження та в результаті створено загальнонаціональний рейтинг демократичного розвитку областей України.



    Голова ГО «Академія стратегічних досліджень» Сергій Пасічник повідомив, що до виконання всеукраїнського проекту були залучені представники Асоціації регіональних аналітичних центрів (АРАЦ), над методологією працювали експерти Центру політико-правових реформ (Ігор Коліушко). Вона заснована на оригінальній методології Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA) та включає аналіз широкого переліку чинників розвитку на регіональному рівні, які були згруповані в 10 блоків. В Черкаській області дослідження здійснювала наша громадська організація.
– Не можна сказати, що наша область у лідерах, але так само й не пасе задніх. Сама методологія, за якою ми проводили це дослідження, – досить складна і розгалужена. Сума тих векторів і думок, які зібрали в межах опитування, склалися в таку картинку, – зауважив голова ГО «Академія стратегічних досліджень» Сергій Пасічник.
   
Як повідомила виконавча директорка ГО «Академія стратегічних досліджень» Любов Ропало дослідження виконувалося протягом листопада 2016 року – січня 2017 року в 24 областях України за виключенням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей.
За підсумками 2016 року в ТОП-п’ять увійшли Івано-Франківська (3,48), Тернопільська (3,42), Хмельницька (3,40), Сумська (3,27), Львівська області (3,21). Останніми в рейтингу виявилися Київська (2,81), Харківська (2,80), Житомирська (2,79), Миколаївська (2,78) та Одеська (2,75). Отримані дані свідчать, що всі регіони належать до змішаного/перехідного типу з середнім значенням інтегрального показника по Україні на рівні 3,05 за п’ятибальною шкалою.
Дослідження базується на експертному опитуванні, шляхом анкетування за 10 тематичними напрямами. В цілому, по Україні членами АРАЦ було опитано 1050 експертів. В процесі дослідження також було використано ряд вторинних джерел інформації: тематичні національні дослідження, які є у відкритому доступі, статистичні дані, офіційна інформація з інтернет-ресурсів державних установ, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, відповіді на запити, опитування через Google-форму а також безпосереднє спілкування з респондентами.
Відповідно до результатів дослідження Черкащина в рейтингу областей за рівнем демократичного розвитку посіла 12 позицію з показником 3,06. Це регіон, який відповідає мінімальним стандартам виборної демократії, в якому демократичні інститути нестабільні, а також існують істотні проблеми в сфері захисту політичних прав і громадянських свобод. Специфікою регіону є виваженість, поміркованість та певна статичність, яка сформована як часом так і необхідністю виживати поблизу адміністративно-політичного центру держави. З лідером рейтингу, Івано-Франківська область, Черкащину відділяє 0,42, а з лідером антирейтингу, Одеська область – 0,31. Тобто маємо близький до середнього показник по Україні. Сусідні області відповідно займають такі позиції: Кіровоградська – 7; Полтавська – 8; Вінницька – 10 а Київська – 20-те місце.
Рейтинг Черкаської області у всеукраїнському дослідженні наступний:
1. За станом реалізації захисту прав людини, зокрема стан правосуддя - 15 місце;
2. За соціально-економічним станом - 12 місце;
3. За рівнем громадської активності і самоорганізації громадян - 2 місце;
4. За станом ЗМІ - 11 місце;
5. За станом міжетнічних та конфесійних відносин - 16 місце;
6. За політичною активністю, партії, вибори - 11 місце;
7. За рівнем децентралізації та діяльності органів місцевого самоврядування - 6 місце;
8. За якістю державних адміністрацій - 13 місце;
9. За рівнем безпеки (злочинність, діяльність органів правопорядку). Органи правопорядку: поліція та інші органи правопорядку, прокуратура - 23 місце;
10. За рівнем корупції - 18 місце.
  










З огляду на вище наведене Черкащину в рейтингу посилили громадська активність і самоорганізація громадян, до слова у всеукраїнському рейтингу ми посідаємо друге місце за цим показником,  – говорить виконавча директорка ГО «Академія стратегічних досліджень» Любов Ропало. – А послабили показники сприйняття реформ, зокрема в сфері боротьби з корупцією, реформи правоохоронних органів, стану реалізації прав людини і судового захисту. Слід наголосити, що, Черкащина, наразі – це регіон, який відповідає мінімальним стандартам виборної демократії, в якому демократичні інститути нестабільні, проте це також регіон і великих можливостей, адже жодна із ніш не переповнена. Хоч ми досить багато в чому й залежні від Києва та спостерігаємо великий рівень трудової міграції.
Щодо громадської активності і самоорганізації громадян, то слід відзначити, що в опитуванні охочіше приймали участь саме представники громадського сектору. Проте переважна більшість відповідаючи на питання анкети щодо регіону мали на увазі обласний центр, адже саме там в більшій мірі ніж де інде в Черкаській області можна знайти таке скупчення громадсько активних осіб. Певною мірою це підтверджують і показники щодо кількості повідомлень про мирні зібрання: Черкаси – 270, Умань – 40, Золотоноша – 13, Сміла – 10, Канів – 7, Ватутіне – 1. І це єдина сфера, в якій Черкаська область разом з Хмельницькою зайняла перші позиції, антилідером тут є Одеська область з показником 1,89.
Також характерною рисою області на думку експертів в частині «Політичної активності, партій, виборів» є той факт, що «Черкащина це полігон обігравання різних політметодологій».
Сергій Пасічник також звернув увагу на показник «Міжетнічні та міжконфесійні відносини»:
– Насправді на Черкащині існує кілька больових точок щодо цього. Це питання єврейської та ромської громад. З одного боку, область більш моноетнічна, ніж Одеська, а з іншого саме з цих питань і були деякі нюанси. Можна сказати, загальна проблема полягає в тому, що, якщо в цьому питанні немає подразника, то все ніби в нормі, а коли починати конкретний діалог, то виникають конфлікти, – зауважив голова ГО «Академія стратегічних досліджень».
Щодо цього Євген Савісько, місцевий релігієзнавець, доповнив, що за кількістю релігійних напрямків Черкащина є найбільша, проте доволі толерантна але потрібно тримати руку на пульсі. Звісно є спільні проблеми, а є й навпаки, наприклад, написи на стінах чи постійні конфлікти, що виникають щороку в Умані. Окремо присутні обговорили показник щодо індексу за блоком «Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування» адже тут Черкащина перебуває на 6 місці, розділяючи за балами його із Івано-Франківською та Хмельницькою областями (3,44). На першому ж місці за цим показником – Вінницька та Тернопільська області.
– Мені задається, такий розподіл по балах справедливий, бо складно не помітити те, що із настанням фінансової децентралізації власні надходження в об’єднаних територіальних громадах збільшилися у 4 рази, загальні – у 8 разів, – зазначив директор Черкаського підрозділу «Центру розвитку місцевого самоврядування» Сергій Слинько. – Всього у Черкаські області на сьогодні існує 6 ОТГ, ще в трьох у квітні цього року оголошено вибори. Три ОТГ з вже існуючих працювали в 2016 році, і всі працювали успішно. Натомість, у Тернопільській області у 2016-му році сформували близько 40 громад, а запрацювало 26, тому тут Черкащина поступається. Також вважаю, що на цей показник вплинула ситуація із непрозорим використанням коштів Черкаською міською радою.
Аналіз результатів, крім всього, показав, що усі адміністративні одиниці української держави достатньо далеко просунулись на шляху побудови конкурентного й плюралістичного політичного режиму, але для наближення до рівня розвитку країн із ліберальною демократією навіть регіонам-лідерам необхідно вирішити цілу низку проблем у більшості сфер, що охоплювались дослідженням.
Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні. Серед основних на національному рівні – це продовження обраного курсу реформ (судочинства, прокуратури, правоохоронної системи та децентралізації) з одночасним забезпеченням інституційної підтримки у найбільш проблемних сферах; удосконалення партійного та виборчого законодавства, а також проведення загальнонаціональної антикорупційної кампанії. На місцевому рівні головними задачами названо розбудову регіонального соціального капіталу, орієнтованого на демократичний розвиток, підвищення якості інформаційного простору, активізацію використання інструментів е-демократії тощо.



Довідково:
З електронною версією дослідження можна ознайомитись тут: http://pfirs.org/produkti/book/70/1.html?page=1

Комментариев нет:

Отправить комментарий