Реформу місцевого самоврядування необхідно комунікувати – думка українських експертів

Роль громадянського суспільства та медіа у реформі децентралізації обговорювалася 21 квітня 2015 року під час двох паралельних панельних засідань, які фіналізували дводенний круглий стіл «Децентралізація і розвиток громад в Україні», що відбувся в Чернігові. Згадані зустрічі мали максимально практичний характер і були спрямовані на покращення координації та підвищення синергії тієї допомоги, яку країни Вишеградської групи надають Україні.

 Захід за участі представників неурядових організацій, який відбувався за співмодерації Геннадія Максака, Президента Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, та Костянтина Квурта, виконавчого директора громадської організації «Інтерньюз-Україна», розпочали своїми виступами європейські гості. Експерти з Словаччини та Чехії поділилися з представниками українських неурядових організацій досвідом роботи у сферах доступу громадян до публічної інформації, а також реальної їх участі в процесі прийняття рішень. Така практика була важлива для присутніх з огляду на закріплену Концепцією реформування місцевого самоврядування норму, яка передбачає максимальне залучення владою населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм прямого народовладдя.

 У свою чергу, присутні українські експерти-практики окреслили коло проблемних питань, які виникають в процесі реформи та потребують особливої уваги. Думка про те, що брак комунікації та адекватного роз’яснення поточної та перспективної ситуації лунала майже від кожного виступаючого. Експерти зійшлися в тому, що на часі важливим є створення комунікаційної стратегії, яка б передбачала, в тому числі, інформаційну роботу з громадою на первинному рівні. Серед ефективних шляхів виходу з проблеми, на думку громадського активіста Олега Черненка, є пошук і рекрутування лідерів думок невеликих адміністративно-територіальних одиниць, які б займалися поширенням інформації про процес децентралізації та його вигоди. Проте, аби сформувати мережу агентів впливу, необхідно мати чітке бачення адміністративно-територіальної реформи, що має бути визначене у відповідному законі, а також ідентифікувати противників реформи, вважає Руслан Рохов з Хмельниччини. У свою чергу, Вадим Штефан, експерт з Полтавщини, бачить вирішення проблеми з комунікацією через тісну співпрацю з журналістами та пошук підходящого всім формату подачі інформації про реформу. Ольга Гріднєва з Кіровоградщини в цьому контексті пропонує закладати в комунікаційну стратегію, перш за все, меседжі для молоді та, відповідним чином, переконувати в необхідності реформ, перш за все, молодих людей, залучаючи їх тим самим до процесу. А Любов Ропало з Черкащини озвучила думку щодо географії інформаційної кампанії, яка має першочергово покривати найбільш проблемі регіони.

 Віктор Козоріз з Харківщини озвучив тезу про те, що використання соціології під час реформи також є важливою складовою розуміння ставлення людей до процесу. Це, на думку практика, можливо робити і у бюджетний спосіб, залучаючи до роботи студентів профільних факультетів окремих вишів. Так, важливо комунікувати з людьми, розуміючи загальний настрій та на основі відповідних зрізів будувати інформаційну кампанію.

 Прототипи офісів реформ, створення яких під час цього заходу 20 квітня анонсувалося В’ячеславом Негодою, заступником міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, вже існують в регіонах України. Один з них, за словами Анатолія Пархомюка з Волині, був створений на базі його громадської організації ще тоді, коли не було відомо, що їх відкриття здійснюватиметься державою централізовано. Зважаючи на це, на думку присутніх, важливо долучати до цього процесу представників громадських організацій задля синергії дій. Побоювання щодо функціональності ідеї зі створення офісів висловив і громадський експерт Микола Ляхович, який вважає, що в офісах реформ мають працювати професіонали, а не статисти.  

 У свою чергу, при побудові комунікаційної стратегії важливо враховувати вразливість інформаційного поля, а також зовнішню загрозу. Таку думку виловив медіа-експерт Олександр Лавринович із Львівщини, який має досвід у налагоджуванні діалогу між людьми з діаметрально протилежними поглядами через медіа.

 У рамках заходу були озвучені й інші проблеми та можливі підходи до їх вирішення, що за результатами будуть акумульовані організаторами в єдиний документ та передані європейським партнерам з країн Вишеградської групи, а також вищим органам влади.

 Захід, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Високопосадові країн Вишеградської групи відвідали Чернігів задля підтримки реформ

 

  20-21 квітня 2015 р. в Чернігові відбувся захід високого рівня «Децентралізація та розвиток громад в Україні» за участю заступників Міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), України, місцевої влади, представників міжнародних донорських організацій, українських громадських експертів та журналістів. Так відкрилася серія з чотирьох запланованих у різних куточках України заходів з підтримки реформи децентралізації.

  Заступник Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрад Павлік, заступник Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петер Буріан, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва, Державний Міністр Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Мікола Іштван, заступниця Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перша заступниця Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко та заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода - саме ці високопосадові одночасно зібралися в Чернігові, аби засвідчити бажання співпрацювати в контексті актуальних для країни перетворень. Зокрема, європейські високі гості запевнили, що уряди країн Вишеградської четвірки надаватимуть всіляку підтримку проведенню в Україні процесу реформ.

  Упродовж першого дня до роботи також долучилися Посол Канади в Україні Роман Ващук, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, представники дипломатичних та донорських структур США, Швейцарії та Швеції. Предметом перемовин офіційного представництва зі сторони європейських партнерів стала конкретна допомога в процесі децентралізації, а з боку української влади була озвучена поточна та перспективна ситуація в контексті реформи.

  У свою чергу, у рамках окремого засідання експерти країн Вишеградської групи презентували успішні практики децентралізаційних процесів своїх країн та озвучили поради щодо реформування влади в Україні.

  За словами заступника Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрада Павліка, Уряд України зробив перші кроки в напрямку децентралізації. Але цей шлях довгий та тернистий, який треба пройти без помилок, спираючись на досвід країн Вишеградської групи. Наслідування польської моделі реформування місцевого самоврядування сприятиме йому.

  На думку ж заступника Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петера Буряна, Україні потрібно напрацювати власну модель реформування.

  У свою чергу, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва зазначив, що його країна пропонує послідовну допомогу Україні в розбудові громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та реформування системі освіти. Надається і фінансова підтримка. На реконструкцію та перетворення в Україні Чехія виділила 2 мільйони євро.

  Українські ж владці запевняють, що процес децентралізації вже розпочато. Зокрема, в бюджетній та податковій сферах. Прийнято ряд необхідних законів, проте на часі розробка та прийняття нових законопроектів, як то про місцеве самоврядування, про вибори до місцевих рад тощо. У свою чергу, вкрай важливо розпочати комунікувати реформу, аби людям були зрозумілі її переваги.

  Перший круглий стіл, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Джерело: Поліський фонд

міжнародних та регіональних досліджень

Фото: Ігоря Бутенка

Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів в Києві засвоювали уроки перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку України

Тренінг з питань перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку для представників регіональних аналітичних центрів, що є одним з заходів  в рамках проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, відбувся 31 березня та 1 квітня 2015 року в Києві. Навчальна програма була підготовлена експертами Інституту Громадянського Суспільства в рамках реалізації проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку» за підтримки Європейського Союзу.

 Навчальний захід, організований спеціально для представників Асоціації регіональних аналітичних центрів (АРАЦ), мав на меті посилення експертного потенціалу його учасників в питаннях аналізу діючих стратегічних документів з розвитку регіонів, а також моніторингу ефективності їх імплементації. Над методикою оцінювання задекларованого державою плану дій в цій царині працювали експерти Інституту громадянського суспільства (ІГС), а презентував методичні рекомендації Директор з питань науки та розвитку Інституту Анатолій Ткачук. Іншим спікером виступив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, доповіді якого стосувалися оцінки процесу відкритості розробки стратегій регіонального розвитку та їх відповідності нормативним документам в даній сфері.

У рамках заходу учасники дізналися, як визначити відповідність стратегії розвитку регіону нормативним документам та Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР-2020). Були озвучені основні вимоги до стратегій розвитку регіонів та відповідності стратегічних цілей в регіонах задекларованим цілям та пріоритетам в ДСРР-2020. Також спеціалісти АРАЦ намагалися відповісти на питання, як оцінити процес відкритості розробки стратегії розвитку регіону. В контексті тренінгу йшлося також про порядок розробки стратегій розвитку регіонів та їх індикатори.

Учасниками тренінгу також виконувалися практичні групові вправи, під час яких було здійснено поверхневий аналіз деяких аспектів стратегій розвитку регіонів відповідно до розробленої експертами ІГС напередодні тренінгу «Методики аналізу відповідності стратегій розвитку регіонів Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та моніторингу їх реалізації ».

Наприкінці заходу експерти надали представникам АРАЦ поради, що не увійшли до методики.

 Захід проведено в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства (м. Київ) за підтримки Європейського Союзу

Публічне обговорення: «Створення нової системи органів з протидії та попередження корупції в Україні – під громадський контроль!»

26 березня в Черкасах відбувся круглий стіл «Створення нової  системи органів з протидії та попередження корупції в Україні – під громадський контроль!». 

Після Революції Гідності громадський сектор отримав унікальних шанс творити законодавчі зміни в державі та просувати їх. Громадські експерти з кожної галузі об’єдналися в робочі групи та присвятили 9 місяців роботи розробці необхідних законопроектів, які покликані реанімувати Україну та її економіку після засилля корупціонерів колишнього владного режиму. Антикорупційна група при «Реанімаційному пакеті реформ» в координації з  «Transparency International  Україна» розробила першочергові законопроекти, які базуються на міжнародних стандартах та покликані реформувати антикорупційну політику України та були прийняті Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року й підписані Президентом України.

За словами Сергія Гули, голови громадського руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів», наразі в Україні майже відсутнє регулювання конфлікту інтересів публічних службовців: «більше 50% навіть не знають що означає поняття «конфлікт інтересів». Тож як ми хочемо, щоб вони уникали його?», - зазначив експерт.   Також експерт зупинився на функціях спеціальних органів щодо запобігання та протидії корупції – Національному антикорупційному бюро та Нацагенству з питань запобігання корупції.

Сергій Гула  розповів про природу конфлікту інтересів, громадський рух, який він представляє та запропонував всім учасникам заходу підписати «декларацію безхабарності», як  особисте моральне зобов’язання  не брати та не давати хабарі.

«Під час національної кампанії з аудиту стилю життя високопосадовців «Декларації без декорацій» громадські активісти з усієї країни виявили значне перевищення стилю життя чиновників за ті статки, які вони задекларували. Це не повинно повторитися, - розповів Анатолій Стоян, координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» ГО «Transparency International Україна».

- Крім нових законів, які забезпечать фінансовий контроль і посилення відповідальності за брехню в деклараціях, мають відбутися зміни у суспільстві. Громадськість повинна контролювати, а влада – боятися брехати. Ми хочемо, щоб влада розуміла – ми пильно спостерігаємо і не допустимо повторення того розгулу корупції який панував в Україні останніми роками». Ми сподіваємось, що в керівництво держави проявить політичну волю щоб антикорупційні закони запрацювали, компетентні органи запобігали та протидіяли корупційним злочинам, а покарання було невідворотнім!

Учасники регіонального обговорення: представники регіональних та місцевих органів влади, регіональні партнери інститутів громадянського суспільства національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій», заінтересовані громадські діячі, представники бізнесу, медіа, студенти та викладачі вузів Черкас.

Прохання до представників ЗМІ: в своїх матеріалах зазначати, що захід здійснено за підтримки: Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні.

З усіх питань просимо контактувати з Анатолієм Стояном за телефонами 067-792-98-42 або   095-166-39-29, e-mail: stoyan@ti-ukraine.org

«Громадські ініціативи змінюють життя українських громад: досвід регіонів» - стажування в Черкасах

10 – 13 березня в Черкасах, в рамках навчального візиту «Громадські ініціативи змінюють життя українських громад: досвід регіонів», гостювали громадські активісти з Краматорська та Миколаєва. Учасників візитів ознайомилися з черкаським досвідом та здобутками неурядових організацій та громадських ініціатив, муніципалітетів та медіа організацій. Стажування було організоване Мережею «Громадські Ініціативи України спільно з ГО «Академія стратегічних досліджень» (Черкаси).

Протягом чотирьох днів учасники відвідали цілий ряд заходів та побували в гостях у ряду черкаських громадських організацій.

Так окрема гості з східних областей відвідали круглий стіл, організований Черкаською облдержадміністрацією на тему електронного врядування, де ознайомились з планами та ідеями обласної адміністрації щодо впровадження електронного врядування, а також дізнались про виклики, які постають на цьому шляху. Активістів зацікавив той факт, що місцеві приватні фірми пропонують свою професійну допомогу в цьому питанні та мають спільне бачення із облдержадміністрацією в питанні впровадження електронного врядування.

Багато цікавого гості дізналися під час візиту в «Самооборону Майдану». Вони побачили як працює ця організація, які є потреби, як відбувається процес комунікації між різними цільовими групами (волонтери, бізнес, фонди, військові, держава).

 

Наступного дня відбувся візит до Центру гостинності для тимчасово переміщених осіб. Про роботу центру розповіла координатор Тетяна Скляренко. Вона ознайомила із структурою та механізмом роботи центру, розповіла про існуючі проблеми та те, як центр їх вирішує. Також гості дізналися про різноманітні напрямки роботи, про відношення місцевих мешканців та тимчасово перемішених осіб до роботи центру. Як зазначила одна з активісток Анастасія Прокопенко, вона була вражена відданістю та патріотизмом людей, які там працюють.

Після цього активісти неурядових організацій зі Сходу завітали до Центру надання адміністративних послуг. Варто відзначити, що робота черкаського ЦНАПу поставлена на дуже високому рівні. Як сказав один з гостей Михайло Солорьов: «Все працює «як годинник». Створені всі умови для комфортного та швидкого вирішення населенням питань, які надаються центром».

 

 Також гості завітали в Контактний центр по роботі із тимчасово перемішеними особами при облдержадміністрації, де дізналися про роботу урядової лінії, про механізм допомоги тимчасово переміщеним особам, про обсяги звернень за допомогою, про можливості та труднощі центру. Заступник директора Лариса Ходаківська запропонувала гостям з Краматорська за потреби звертатися в Черкаси, як один з найбільш дружніх до переселенців зі Сходу обласних центрів, аби отримати підтримку в плані житла та роботи.

На третій день громадські діячі зі Сходу завітали до Черкаської обласної організації Комітету виборців України, де довідалися про проекти, які реалізуються організацією, про плани та заплановану діяльність. Також фінансовий директор КВУ Володимир Феофілов розповів про програми організації на місцеві вибори та труднощі, які прогнозують експерти організації.

Після цього, учасники стажування ознайомились із роботою департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Черкаської ОДА. Директр департаменту Сергій Пасічник розповів про заплановану діяльність, роботу громадських організацій області, про суспільно-політичні настрої у черкащан, про труднощі та досягнення департаменту.

Увечері гості відвідали тренінг для місцевих активісті по написанню проектів, який пройшов в Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького. Учасники стажування були здивовані величезною кількістю охочих взяти участь у тренінгу, а також приємно вражені, що приміщення було надано університетом безкоштовно.

Останній день візиту активісти мали спілкування з виконавчим директором ГО «Академія стратегічних досліджень» Володимиром Присяжнюком, який розповів про поточні та заплановані проекти організації, ознайомив з роботою АСД в цілому

Також гості завітали до Ресурсного центру АНГО, де поспілкувалися з його директором Анатолієм Рекуном, від якого дізналися про напрямки роботи організації, зокрема про медіа-школу, про роботи в напрямку флористики, про конкурс міні-грантів та курси для безробітних. Також активісти дізнались про поточні та заплановані проекти, ознайомились з роботою організацією в цілому.

Візит в Черкаси відбувся в рамках серії стажувань проекту «Підтримка громадських ініціатив України», що реалізується Мережею «Громадські ініціативи України» за сприяння Національного фонду в підтримку демократії.

Проект «Підтримка громадських ініціатив в Україні» направлений на розбудову громадянського суспільства в Україні на рівні місцевих територіальних громад в 5-ти областях України, а саме: Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Харківській, а також налагодження кооперації локальних організацій з цих областей з іншими неурядовими організаціями України, що входять до всеукраїнської мережі «Громадські ініціативи України» (загалом 16 областей) через участь у спільних заходах, участі в навчальних проектах а також обміну досвідом. Проект покликаний активізувати локальні громадські організації України до використання найкращих практик та інструментів для ефективного представництва інтересів місцевих громад та їх гармонійного розвитку.

Прес-служба АСД

Сучасні виклики формують нову парадигму - міжнародна конференція з питань регіонального розвитку відбулася в Києві

В Києві 20-21 лютого відбулася міжнародна конференція «Стратегії регіонального розвитку України: моніторинг розробки та виклики впровадження». Упродовж першого дня були проведені три панельні дискусії з питань впровадження регіональної політики в умовах нових викликів. Наступного ж дня іноземні експерти розповідали про європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України. Серед учасників були присутні іноземні експерти, представники Асоціації регіональних аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та центральних органів влади, депутати всіх рівнів.

Привітальне слово взяв Геннадій Максак, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, після чого розпочалася дискусійна частина.

„Регіональна політика – найважливіша політика Європейського Союзу, яка створює робочі місця та впливає на конкурентну позицію регіону. У разі дотримання всіх умов Україна може отримати 55 млн. євро на регіональний розвиток”, - такими словами налаштував на роботу учасників заходу Доменік Папенхейм, керівник сектору регіонального та місцевого розвитку/децентралізації влади Представництва ЄС в Україні.

Філософські підходи до впровадження регіональної політики озвучив експерт Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, який вважає, що міжрегіональні відмінності, попри все, створюють можливості для розвитку. „Психологічні властивості також треба враховувати в економіці. Скажімо, на тих територіях, де проходять бойові дії, більшість населення хоче перейти на планову економіку та має стійке бажання повернути Радянський Союз. Із цим треба рахуватися”, - таку думку висловив спікер.

Євген Удод, представник Української асоціації районних та обласних рад, голова Дніпропетровської обласної ради, за головну мету ставить нівелювання дисбалансу розвитку територій. Та на противагу існуючим ризикам протиставляє створення моделі, за якої люди реально зможуть реалізовувати трансрегіональні проекти, досвід створення яких вже є.

„Будь-які перетворення можуть статися тільки після реформи адміністративно-територіального устрою, - думка Юрія Ганущака, директора Інституту розвитку територій. - Будь-які вкладення в територію без підвищення відповідальності територіальної громади, не будуть мати ефективні результати”.

„Необхідно закласти в парадигму регіональної політики перехід від закритого до відкритого доступу, де кожна людина, наділена владним ресурсом, ставить попереду національні інтереси”, - висловився Анатолій Матвієнко, народний депутат, член парламентського Комітету з питань бюджету, який є прихильником людино-центристської моделі стратегії регіональної політики. Підтримуючи попереднього спікера, пан Матвієнко висловив думку, що реформа місцевого самоврядування неможлива без базових перетворень. Крім того, на його думку, добровільне об’єднання не стане панацеєю, так як для цього необхідне стимулювання.

Із закінченням виступів спікерів до дискусії активно долучилися представники обласних рад, а також громадські експерти.

Юрій Третяк, представник проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» розпочав другу панель під час чого наголосив, що нова регіональна політика має здійснюватися з урахуванням індивідуальних потреб регіонів. „Державна стратегія 2020 завдяки Закону України „Про засади державної регіональної політики” корелює з тими цілями, що поставила собі Європа, та  нарешті буде мати план реалізації”, - зазначив експерт.

Начальник відділу взаємодії з місцевими органами влади Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Людмила Доманцова під час свого виступу нагадала, що до 1 травня мають бути відібрані проекти на 2015-2016 роки.

Продовжуючи дискусію, Анатолій Ткачук висловив занепокоєння стосовно відсутності роботи над стратегіями регіонального розвитку в деяких областях України. „Якщо в 2015 році вони не включаться в роботу, то в 2016 не будуть профінансовані, - каже експерт. - В свою чергу, фінансова підтримка буде надаватися тільки життєздатним проектам”.

Цю думку згодом продовжив і Василь Кашевський, експерт проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», який вважає, що на місцях цікавих та проривних ідей, які б розвивали регіон, небагато.

„Однією з ключових проблем реалізації стратегії регіонального розвитку є генерування ідей та відбір проектів, які спрямовані саме на розвиток регіону, - вважає Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста». – Однак добре, що вже зібралися робочі група та започаткувався процес соціально-економічного аналізу”.

Під час третьої панелі, в своїй більшості, виступали експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів, обговорюючи зміст і форму розроблених в регіонах стратегій. Наскільки можливо перетворити цей документ із ритуального у функціональний дискутували Галина Васильченко, громадський центр „Ділові ініціативи”, Любов Ропало, громадська організація „Академія стратегічних досліджень”, Віталій Лебедюк, Острозька міська громадська організація „Школа політичної аналітики „Поліс” та інші. Серед висновків цього блоку переважали позитивні тенденції з точки зору формування нових підходів до створення документу.

У рамкам даної панельної дискусії також взяли слово Олександр Смірнов, заступник голови Миколаївської обласної ради, а також Сергій Татусяк, депутат Вінницької обласної ради, голова Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування. Спікери зійшлися в тому, що якщо в процесі представлення стратегії регіонального розвитку розробники підуть до людей, маючи різні точки зору щодо процесу її реалізації, тоді саме імплементування приречене на провал.

Другий день міжнародної конференції з регіонального розвитку - європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України - розпочали угорський експерт Шандор Колеш та Петр Вагнер, експерт з Чехії. Спікери поділилися досвідом в сфері організації регіональної політики своїх країн.

„В процесі реформи місцевого самоврядування з 600 залишилось 100 мерів, тому процес перетворень давався складно, - зазначив латвієць Едвінс Барткевич. - Проте зараз знову ми знову вимушені говорити про необхідність продовження адмінрефоми”.

Практичні поради щодо розробки та реалізації стратегій європейського зразку надав Дмитрій Сосунов, експерт з Литви. „Розроблюючи стратегії, формуйте групу не більше, як з 8 учасників. Якщо є інші зацікавлені, презентуйте їм результати. Це є найбільш конструктивний шлях”, - запевняє пан Сосунов. Окрім всього, експерт порадив не включати в робочі групи з розробки політиків, мерів, директорів та голів структурних підрозділів, користуватися додатковими послугами з точки зору залучення експертів до процесу та визначити конкретну людину, яка відповідає за розробку стратегії.

Зорніца Попова, експерт з децентралізації/місцевого самоврядування, розповіла про регіональний розвиток в контексті Балканської кризи ХХ століття: „Коли я вперше побула в Косово, мені здалося, що примирення між ворогуючими сторонами не буде ніколи. Але кооперація між антагоністичними групами можлива, як показує практика в контексті цього конфлікту. На це потрібен час”.

Фото та презентації іноземних експертів можна підвантажити за посиланням:

 http://jmp.sh/A0Y2Gzm

Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства (м. Київ), Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу та Швейцарсько-українського проекту з підтримки децентралізації в Україні (DESPRO).

Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи

    Система адміністративних послуг потребує вдосконалення та електронізації – висновок експертів Асоціації регіональних аналітичних центрів

 Конференція «Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи» стала фінальним заходом моніторингового проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся 23-24 січня 2015 року в готелі «Русь Аккорд» та був проведений Асоціацією регіональних аналітичних центрів та Поліським фондом в рамках реалізації проекту „Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України” за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED).

Під час конференції відбулася презентація результатів комплексного дослідження роботи центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) „Надання адміністративних послуг в Україні: погляд з регіонів”, виконаного Асоціацією регіональних аналітичних центрів у 14 регіонах України. Учасники заходу, серед яких були присутні не тільки представники Асоціації, а й Центру політико-правових реформ та Київського ЦНАП-у, обговорили напрацьовані в рамках проекту рекомендації з поліпшення якості системи надання адміністративних послуг в Україні та акумулювали їх в резолюцію.

За свідченням аналітиків, в кожному з досліджуваних міст є свої переваги та недоліки в організації роботи та безпосередньо функціонуванні ЦНАП-ів. Скажімо, характерною для більшості міст проблемою є те, що вартість публічних послуг не є уніфікованою, відповідно цінова політика в цьому контексті викликає багато питань.

Одеські дослідники зійшлися на тому, що найбільш гостро нині стоїть проблема технічного облаштування Центру та недостатньої кваліфікації його співробітників. Це, в свою чергу, на думку експерта Юрія Мельника, викликано відсутністю цілісної державної політики у наданні адміністративних послуг та браком повного розуміння керівництвом ЦНАП принципу «відокремлення» надавача адміністративних послуг від їх отримувача. Попри все посадовці відкриті до діалогу та готові усувати недоліки.

Навчально-методичний центр для адміністраторів ЦНАП-у – нагальна потреба для міської влади Черкас. Також аналітиками було виявлено сенситивне питання в площині співвідношення наданих послуг самій владі та громадянам. Так, в Черкасах надаються 176 видів послуг, а загальна кількість відвідувачів становить 65 тисяч людей на рік. Але левовою часткою отримувачів послуг стають представники місцевої влади. Також, попри вдалі інфраструктурні рішення та створені комфортні умови для перебування в Центрі, нині відсутній офіційний веб-сайт цієї структури.

Передове у даній сфері місто Вінниця так само має недоліки в своїх управлінських рішеннях, на думку дослідників. Неповнота розміщеної на стендах інформації, режим роботи та гардеробу – проблемні питання, які виникають на фоні вдало оптимізованої роботи усіх ЦНАП-ів міста. Унікальність Вінницького центру полягає у наявності системи оцінки ефективності працівника ЦНАП-у в режимі он-лайн та існуванні власного «кодексу надання адміністративних послуг», яким визначені стандарти якості роботи центру.

У місті Миколаїв прослідковуються європейські тенденції щодо обслуговування клієнтів. Так, на практиці адміністратор самостійно заповнює документи заявника. Проте в ЦНАПі довгий час не працювали камери спостереження – їх, за словами миколаївського експерта, за власний кошт довелося встановити адміністраторам центру. Крім того, на даний момент у ЦНАП-і відсутнє (не призначене) керівництво центру.

Проблеми ЦНАП-ів міста Харкова є подібними до вже зазначених. Однак Харківські управлінці упродовж досліджуваного періоду дослуховувалися до порад експертів. Нині процес навчання та підвищення кваліфікації організований тут не тільки для адміністраторів, але і чиновників.

Питання понаднормової організації праці та браку часу для підвищення своєї кваліфікації – не унікальна, але типова проблема для міста Луцьк. Попри передовий досвід в питанні функціонування ЦНАП-у, все ж таки були виявлені негативні тенденції. Так, досі не створений офіційний веб-сайт Центру. Керівництво обіцяє дослухатися до порад представників Асоціації регіональних аналітичних центрів у м. Луцьку (експертів Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу) та запустити новий власний сайт ЦНАП вже в лютому. Також нагальною проблемою є недостатня кількість адміністраторів у співвідношенні з кількістю надаваних послуг. Як відзначив Дмитро Безвербний, для працівників ЦНАП у м. Луцьк було важливо дізнатися результати аналізу, здійсненого в рамках проекту.  

Місто Херсон, у свою чергу, знаходиться у стадії очікування нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП. Саме ця передумова стає на заваді вдалих управлінських рішень, на думку дослідників. Надання супутніх послуг, наявність автостоянки, існування паперового та електронного запису – всі ці умови, які є типовими для більшості досліджуваних міст, слугують позитивним чинником не тільки для отримувачів послуг, але й для іміджу структури та самих управлінців.

Проблемні моменти та здобутки Полтавського ЦНАП-у є подібними до вже озвучених. Найбільш позитивною тенденцією аналітики вважають наявні передумови для внесення змін до рішення про утворення Центру.

Відсутність єдиної інформаційної політики, неповнота системи інформаційного вікна, тривала обробка звернень – саме у цих питаннях вбачають виклики аналітики з Чернівців.

У свою чергу, керівництво Рівненського ЦНАП-у основною перепоною на шляху до вдосконалення діяльності центру називає відсутність нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП, оскільки наявне приміщення не відповідає вимогам для забезпечення надання якісних адміністративних послуг.

Підсумовуючи свою роботу у вигляді резолюції, яка буде надіслана Президенту Україну та найвищим органам виконавчої влади, дослідники зійшлися на тому, що нині вкрай необхідно створювати передумови для надання електронних послуг, а не фізичних.

Резолюція конференції

«Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні:

результати та перспективи»

23-24 січня 2015 року                                                                                                                м. Київ,

Русь Аккорд Готель,

вул. Госпітальна, 4, м. Київ

Учасники конференції «Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи»

–        із схваленням відзначаючи, що створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) сприяло підвищенню ефективності надання послуг,

–        усвідомлюючи необхідність продовження реформування системи надання адміністративних послуг та розвитку системи надання адміністративних послуг в електронній формі в Україні з метою поліпшення якості, збільшення доступності та прозорості надання адміністративних послуг,

–        визнаючи провідну роль громадськості в оцінюванні процесу імплементації Закону України «Про адміністративні послуги» та удосконаленні системи надання адміністративних послуг в Україні,

–        базуючись на результатах громадського моніторингу діяльності центрів надання адміністративних послуг у 13-ти містах України обласного значення у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській,  Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та м. Києві,

–        підтримуючи звернення учасників всеукраїнської конференції «Підвищення якості адміністративних послуг шляхом посилення впливу громадянського суспільства на державну політику у цій сфері», що відбулась 18-19 грудня 2014 року у м. Київ, до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України,

рекомендують:

1)     Верховній Раді України:

-         узгодити законодавчі норми, які регламентують функціонування новосформованої системи надання адміністративних послуг, із іншими законами, зокрема, в частині надання інформації, здійснення державної регуляторної політики, дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

-         ініціювати та провести у 2015 році парламентські слухання «Стан реалізації та шляхи вдосконалення законодавства в сфері адміністративних послуг»;

-         забезпечити внесення змін до Закону України „Про адміністративні послуги” стосовно стимулювання розвитку надання адміністративних послуг в електронній формі та встановлення відповідних правових засад;

-         законодавчо забезпечити можливість подання необхідного пакету документів та отримання результатів адміністративних послуг в електронному вигляді;

2)     Прем’єр-міністру України:

-         створити міжвідомчу робочу групу за участю громадських експертів з удосконалення законодавчої системи функціонування системи надання адміністративних послуг;

3)     Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади:

-         забезпечити проведення перегляду та скорочення кількості адміністративних послуг за принципом доцільності, обґрунтованості, ефективності за рахунок усунення подрібнених послуг та тих, що дублюються;

-         провести перевірку виконання центральними органами виконавчої влади,  місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування Розпорядження Кабінету Міністрів України №523 і вжити невідкладних заходів щодо організації його безумовного виконання;

-         усунути відомчий характер надання адміністративних послуг у ЦНАП, не допускати утворення відомчих аналогів центрів надання адміністративних послуг, «прозорих офісів» тощо та забезпечити реалізацію політики децентралізації повноважень і утворення інтегрованих офісів (ЦНАП);

-         розробити і затвердити стандарти, критерії оцінки якості адміністративних послуг, глосарій термінів щодо адміністративних, соціальних та інших послуг для забезпечення спільного розуміння між органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та відомствами, а також для розмежування відповідальних міністерств та відомств;

-         забезпечити розробку та ухвалення Концепції розвитку електронних послуг в Україні та відповідного Плану заходів з реалізації Концепції;

-         визначити пріоритетні послуг для переведення їх надання в електронну форму;

-         вжити заходів щодо розвитку інфраструктури електронної ідентифікації суб’єктів звернення при наданні адміністративних послуг в електронній формі;

4)     Міністерству економічного розвитку і торгівлі України:

-         сформувати публічний план покрокової дерегуляції, децентралізації та спрощення системи адміністративних послуг із залученням широкого кола громадськості та органів місцевого самоврядування;

-         забезпечити функціонування єдиного реєстру адміністративних послуг, які можна отримати через центри надання адміністративних послуг, та привести його у відповідність до ст.6 та ст. 16 Закону України «Про адміністративні послуги», а також Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення реєстру адміністративних послуг» від 30.01.2013 №57;

-         забезпечити створення єдиного державного порталу адміністративних послуг та розробку вимог щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі.

 Громадські експерти:

1.      Безвербний Дмитро, ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» (м. Луцьк).

2.      Бригілевич Ігор, ЛГО «Центр дослідження місцевого самоврядування» (м. Львів).

3.      Владимирова Лариса, ХМГО «Центр досліджень південноукраїнського прикордоння» (м. Херсон).

4.      Добрянська Надія, Центр політико-правових реформ (м. Київ).

5.      Корявець Максим, Асоціації регіональних аналітичних центрів (м. Чернігів).

6.      Купрій Володимир, ГО «Лабораторія досліджень ТЦК» (м. Київ).

7.      Курінний Олексій, Центр політико-правових реформ (м. Київ).

8.      Левченко Олег, ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» (м. Вінниця).

9.      Літвінов Олексій, ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики», ГО «Інститут Громадської Експертизи» (м. Дніпропетровськ).

10. Ляхович Микола, ЧОГО «Буковинська агенція регіонального розвитку» (м. Чернівці).

11. Максак Геннадій, ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів).

12. Мацієвський Юрій, ОМГО «Школа політичної аналітики «Поліс» (м. Острог, Рівненська область).

13. Мельник Юрій, ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» (м. Одеса).

14. Мірошник Ольга, ГО «Харківський громадський Фонд місцевої демократії» (м. Харків).

15. Міхальов Олег, ГО "Агентство стійкого розвитку Луганського регіону" (м. Луганськ).

16. Плішко Денис, ГО “Центр аналітичних досліджень” (м. Миколаїв).

17. Присяжнюк Володимир, ГО «Академія стратегічних досліджень» (м. Черкаси).

18. Романенко Євгеній, ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів).

19. Тимощук Віктор, Центр політико-правових реформ (м. Київ).

20. Штефан Вадим, АЦ «Бюро економічних та соціальних досліджень» (м. Полтава).

  Захід відбувається в рамках проекту «Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку “МАІРР” та Асоціацією аналітичних центрів за Відкрите суспільство (PASOS) за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED)