Реформу місцевого самоврядування необхідно комунікувати – думка українських експертів

Роль громадянського суспільства та медіа у реформі децентралізації обговорювалася 21 квітня 2015 року під час двох паралельних панельних засідань, які фіналізували дводенний круглий стіл «Децентралізація і розвиток громад в Україні», що відбувся в Чернігові. Згадані зустрічі мали максимально практичний характер і були спрямовані на покращення координації та підвищення синергії тієї допомоги, яку країни Вишеградської групи надають Україні.

 Захід за участі представників неурядових організацій, який відбувався за співмодерації Геннадія Максака, Президента Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, та Костянтина Квурта, виконавчого директора громадської організації «Інтерньюз-Україна», розпочали своїми виступами європейські гості. Експерти з Словаччини та Чехії поділилися з представниками українських неурядових організацій досвідом роботи у сферах доступу громадян до публічної інформації, а також реальної їх участі в процесі прийняття рішень. Така практика була важлива для присутніх з огляду на закріплену Концепцією реформування місцевого самоврядування норму, яка передбачає максимальне залучення владою населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм прямого народовладдя.

 У свою чергу, присутні українські експерти-практики окреслили коло проблемних питань, які виникають в процесі реформи та потребують особливої уваги. Думка про те, що брак комунікації та адекватного роз’яснення поточної та перспективної ситуації лунала майже від кожного виступаючого. Експерти зійшлися в тому, що на часі важливим є створення комунікаційної стратегії, яка б передбачала, в тому числі, інформаційну роботу з громадою на первинному рівні. Серед ефективних шляхів виходу з проблеми, на думку громадського активіста Олега Черненка, є пошук і рекрутування лідерів думок невеликих адміністративно-територіальних одиниць, які б займалися поширенням інформації про процес децентралізації та його вигоди. Проте, аби сформувати мережу агентів впливу, необхідно мати чітке бачення адміністративно-територіальної реформи, що має бути визначене у відповідному законі, а також ідентифікувати противників реформи, вважає Руслан Рохов з Хмельниччини. У свою чергу, Вадим Штефан, експерт з Полтавщини, бачить вирішення проблеми з комунікацією через тісну співпрацю з журналістами та пошук підходящого всім формату подачі інформації про реформу. Ольга Гріднєва з Кіровоградщини в цьому контексті пропонує закладати в комунікаційну стратегію, перш за все, меседжі для молоді та, відповідним чином, переконувати в необхідності реформ, перш за все, молодих людей, залучаючи їх тим самим до процесу. А Любов Ропало з Черкащини озвучила думку щодо географії інформаційної кампанії, яка має першочергово покривати найбільш проблемі регіони.

 Віктор Козоріз з Харківщини озвучив тезу про те, що використання соціології під час реформи також є важливою складовою розуміння ставлення людей до процесу. Це, на думку практика, можливо робити і у бюджетний спосіб, залучаючи до роботи студентів профільних факультетів окремих вишів. Так, важливо комунікувати з людьми, розуміючи загальний настрій та на основі відповідних зрізів будувати інформаційну кампанію.

 Прототипи офісів реформ, створення яких під час цього заходу 20 квітня анонсувалося В’ячеславом Негодою, заступником міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, вже існують в регіонах України. Один з них, за словами Анатолія Пархомюка з Волині, був створений на базі його громадської організації ще тоді, коли не було відомо, що їх відкриття здійснюватиметься державою централізовано. Зважаючи на це, на думку присутніх, важливо долучати до цього процесу представників громадських організацій задля синергії дій. Побоювання щодо функціональності ідеї зі створення офісів висловив і громадський експерт Микола Ляхович, який вважає, що в офісах реформ мають працювати професіонали, а не статисти.  

 У свою чергу, при побудові комунікаційної стратегії важливо враховувати вразливість інформаційного поля, а також зовнішню загрозу. Таку думку виловив медіа-експерт Олександр Лавринович із Львівщини, який має досвід у налагоджуванні діалогу між людьми з діаметрально протилежними поглядами через медіа.

 У рамках заходу були озвучені й інші проблеми та можливі підходи до їх вирішення, що за результатами будуть акумульовані організаторами в єдиний документ та передані європейським партнерам з країн Вишеградської групи, а також вищим органам влади.

 Захід, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Високопосадові країн Вишеградської групи відвідали Чернігів задля підтримки реформ

 

  20-21 квітня 2015 р. в Чернігові відбувся захід високого рівня «Децентралізація та розвиток громад в Україні» за участю заступників Міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), України, місцевої влади, представників міжнародних донорських організацій, українських громадських експертів та журналістів. Так відкрилася серія з чотирьох запланованих у різних куточках України заходів з підтримки реформи децентралізації.

  Заступник Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрад Павлік, заступник Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петер Буріан, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва, Державний Міністр Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Мікола Іштван, заступниця Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перша заступниця Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко та заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода - саме ці високопосадові одночасно зібралися в Чернігові, аби засвідчити бажання співпрацювати в контексті актуальних для країни перетворень. Зокрема, європейські високі гості запевнили, що уряди країн Вишеградської четвірки надаватимуть всіляку підтримку проведенню в Україні процесу реформ.

  Упродовж першого дня до роботи також долучилися Посол Канади в Україні Роман Ващук, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, представники дипломатичних та донорських структур США, Швейцарії та Швеції. Предметом перемовин офіційного представництва зі сторони європейських партнерів стала конкретна допомога в процесі децентралізації, а з боку української влади була озвучена поточна та перспективна ситуація в контексті реформи.

  У свою чергу, у рамках окремого засідання експерти країн Вишеградської групи презентували успішні практики децентралізаційних процесів своїх країн та озвучили поради щодо реформування влади в Україні.

  За словами заступника Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрада Павліка, Уряд України зробив перші кроки в напрямку децентралізації. Але цей шлях довгий та тернистий, який треба пройти без помилок, спираючись на досвід країн Вишеградської групи. Наслідування польської моделі реформування місцевого самоврядування сприятиме йому.

  На думку ж заступника Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петера Буряна, Україні потрібно напрацювати власну модель реформування.

  У свою чергу, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва зазначив, що його країна пропонує послідовну допомогу Україні в розбудові громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та реформування системі освіти. Надається і фінансова підтримка. На реконструкцію та перетворення в Україні Чехія виділила 2 мільйони євро.

  Українські ж владці запевняють, що процес децентралізації вже розпочато. Зокрема, в бюджетній та податковій сферах. Прийнято ряд необхідних законів, проте на часі розробка та прийняття нових законопроектів, як то про місцеве самоврядування, про вибори до місцевих рад тощо. У свою чергу, вкрай важливо розпочати комунікувати реформу, аби людям були зрозумілі її переваги.

  Перший круглий стіл, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Джерело: Поліський фонд

міжнародних та регіональних досліджень

Фото: Ігоря Бутенка

Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів в Києві засвоювали уроки перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку України

Тренінг з питань перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку для представників регіональних аналітичних центрів, що є одним з заходів  в рамках проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, відбувся 31 березня та 1 квітня 2015 року в Києві. Навчальна програма була підготовлена експертами Інституту Громадянського Суспільства в рамках реалізації проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку» за підтримки Європейського Союзу.

 Навчальний захід, організований спеціально для представників Асоціації регіональних аналітичних центрів (АРАЦ), мав на меті посилення експертного потенціалу його учасників в питаннях аналізу діючих стратегічних документів з розвитку регіонів, а також моніторингу ефективності їх імплементації. Над методикою оцінювання задекларованого державою плану дій в цій царині працювали експерти Інституту громадянського суспільства (ІГС), а презентував методичні рекомендації Директор з питань науки та розвитку Інституту Анатолій Ткачук. Іншим спікером виступив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, доповіді якого стосувалися оцінки процесу відкритості розробки стратегій регіонального розвитку та їх відповідності нормативним документам в даній сфері.

У рамках заходу учасники дізналися, як визначити відповідність стратегії розвитку регіону нормативним документам та Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР-2020). Були озвучені основні вимоги до стратегій розвитку регіонів та відповідності стратегічних цілей в регіонах задекларованим цілям та пріоритетам в ДСРР-2020. Також спеціалісти АРАЦ намагалися відповісти на питання, як оцінити процес відкритості розробки стратегії розвитку регіону. В контексті тренінгу йшлося також про порядок розробки стратегій розвитку регіонів та їх індикатори.

Учасниками тренінгу також виконувалися практичні групові вправи, під час яких було здійснено поверхневий аналіз деяких аспектів стратегій розвитку регіонів відповідно до розробленої експертами ІГС напередодні тренінгу «Методики аналізу відповідності стратегій розвитку регіонів Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та моніторингу їх реалізації ».

Наприкінці заходу експерти надали представникам АРАЦ поради, що не увійшли до методики.

 Захід проведено в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства (м. Київ) за підтримки Європейського Союзу