"Поки в Україні існує мажоритарна система виборів, доти у Банкової буде завжди в парламенті більшість." В Черкасах обговорили перспективи реформи виборчого законодавства.

                                     

 

 26 травня 2016 року у приміщенні конференц зали готелю Оптима (м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6) відбулася публічна дискусія на тему «Реформа закону про вибори народних депутатів та відкритість Державного реєстру виборців» за участі представниці ГО "Академія стратегічних досліджень" Любов Ропало. Яка є наразі виконавчим директором ЦПГІ у Черкаській області. Організатором заходу є Центр підтримки громадських ініціатив.

Мета проведення публічної дискусії – обговорення реформи виборчого законодавства та пропозицій представників громадянського суспільства щодо проекту Закону України «Про внесення змін до окремих законів України (щодо забезпечення відкритості Державного реєстру виборців та громадського контролю над ним)».

В ході публічної дискусії обговорювались сценарії реформи виборчого законодавства в Україні та дискутувався зміст проекту Закону України «Про внесення змін до окремих законів України (щодо забезпечення відкритості Державного реєстру виборців та громадського контролю над ним)».

Участь в публічній дискусії взяли народний депутат Олег Петренко (Округ №194), депутат Черкаської міської ради Микола Фомич, експерт ЦПГІ Володимир Піньковський, голова Черкаського ОО КВУ Максим Михлик, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сергій Пасічник, представники ведення та адміністрування ДРВ в області, місті, громадськість та журналісти.

Започаткував дискусію експерт ЦПГІ Володимир Піньковський, який констатував факт архаїчності та несучасності закону про вибори народних депутатів. Не краща ситуація і в частині законів про місцеві вибори та про всеукраїнський референдум. Наразі Виборча система знаходиться в занедбаному стані. Переконаний, що виборче законодавство має бути сталим. Правила гри мають бути відомі заздалегідь, а не постійно переписуватись напередодні чергового виборчого забігу. Ми починаємо здалеку, адже при зміні виборчого законодавства мають змінитися і ряд регулюючих законів, зокрема і "Про Центральну виборчу комісію" та "Про Державний реєстр виборців". Саме цим ЦПГІ наразі і займається. Маємо переконання, що ці законопроекти будуть найближчим часом доопрацьовані і занесені в раду.

Поряд з тим наголосив на необхідності прийняти Виборчий кодекс, наприклад, у парламенті вже є доволі хороший проект Виборчого кодексу Парубія, Черненка, Ємця. Безперечно такі виважені акти необхідно приймати не за умов передвиборчої агонії.

Поряд з тим експерт ЦПГІ звернув увагу, що після 2007 року виникла гостра потреба актуалізувати ведення ДРВ шляхом запровадження чи регламентацію ряду електронних послуг, наприклад, таких як «Особистий кабінет виборця» та розгортання на його базі послуг типу on-line. Також згадував про нагальну потребу врегулювати виборчі права ВПО яких вже слід розцінювати членами тих територіальних громад до яких свого часу переїхали. Адже частина з них постійно проживає в нових для них громадах вже більше року а то й двох.

Володимир Піньковський наголосив на потребі осучаснювати виборчий процес шляхом наближення запровадження електронних виборів в Україні. Це можливо зробити також і шляхом цілеспрямованого тиску з боку громадськості. Проте звісно задля реформи виборчого законодавства має бути і політична воля, яка наразі в українському політикумі відсутня щодо цього питання. Також припустив, що за умов прозорості та відкритості ДРВ можливо уникнемо частково маніпулювання волевиявленням виборців а можливо й ні. І тому це треба дискутувати.

    Виконавчий директор ЦПГІ у Черкаській області Любов Ропало зауважила, що запровадження електронних ресурсів у виборчий процес це довготривала перспектива. Наразі бажано навіть регламентувати такий сервіс як «Особистий кабінет виборця». Наголосила на необхідності визначитись з рівнем відкритості та прозорості ДРВ, і як наслідок визначитись з програмним забезпеченням яке обслуговуватиме не лише дані але й можливість їх коригувати самим виборцем за наявності індивідуального цифрового ідентифікатора, наприклад, цифровий підпис.

Надалі дискусія зав’язалася навколо розуміння рівня відкритості реєстру та доступу до персональних даних виборця. Присутні звернули увагу на той несправедливий факт, що доступ до списків виборців згідно законодавства мають тільки так звані парламентські партії. Відверто висловили нерозуміння чому закріплені подібні преференції?

Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник зауважив на відсутності системної державної політики в частині врегулювання питання ідентифікаторів особи. Наприклад, паспорт нового зразка, відома нам ID-картка є тому підтвердженням.

Активно до дискусії підключився народний депутат Олег Петренко, який зауважив справжню дискусійність питання щодо визначення об’єму чи рівня персональних даних виборця, що доцільно було б відкрити. Наголосив щодо існування величезних проблем в частині безпеки чи захищеності будь-якої інформації, бази даних в Україні. Майже ніхто не має гарантії щодо її збереження, захищеності і тому є велика маса прикладів в Україні. Поки цю проблему не буде вирішеного значних досягнень на цьому поприщі не матимемо.

Фото з ресурсу http://infomist.ck.ua/47679/

Олег Петренко – (пряма мова) Моя суб’єктивна точка зору, що реформі виборчого законодавства нічого не світить, перспектив поки немає. Центр прийняття рішень в Україні єдиний і він точно не в парламенті бо він знаходиться на Банковій. Є дуже чітке розуміння, що якщо будуть зміни в законодавстві про вибори то необхідно ставити питання про відкриття партійних списків, про відмову від мажоритарної системи. Впевнений, що дострокові вибори будуть, проте вже по часу не цієї осені, скоріш за все після зими. Реально цей парламент не дієздатний на 100%. Поки в Україні існує мажоритарна система виборів, доти у Банкової буде завжди в парламенті більшість. Адже мажоритарники це добра половина парламенту. А мажоритарник це людина з певними статками, статусом. І тут все очевидно. Щодо мене, то я не планую надалі по мажоритарці йти на вибори. Переконаний, якщо не буде мажоритарки то не буде такої сталої, 100% більшості у Банкової. А тому цей стан всілякими шляхами буде утримуватись стільки скільки це можливо.

Народний депутат розцінює внесення змін до окремих законів виборчого законодавства як напівміри, які суттєвої ролі не зіграють у грі під назвою вибори до парламенту. Адже половина цих людей (мажоритарники) не зацікавлені щось змінювати у виборчому законодавстві. Тому усіляко намагатимуться не чіпати виборче законодавство. За особистими прогнозами, народного депутата О. Петренка, Банкову наразі в частині виборчого законодавства все влаштовує. Проте він би хотів дуже помилятися в такому своєму переконанні та твердженні.

В свою чергу голова Черкаської ОО КВУ Максим Михлик відзначив, що КВУ останніми роками фіксує суттєве покращення стану реєстру виборців, ніж то було від самого початку його запровадження. Щодо пропонованого проекту змін до ряду виборчих законів від експертів ЦПГІ відзначив позитивно пропозицію електронної реєстрації виборця, необхідність формування баз даних в контексті об’єднаних територіальних громад, також те, що кожному виборцю пропонується індивідуальна електронна адреса. І можливо після цього ми поступово прийдемо до того стану речей як це є наприклад, у Естонії. Поряд з тим наголосив на дискусійності питання повного відкриття персональних даних виборця. Не підтримав відкритість, адже це ще більш сприятиме маніпуляціям. Максим Михлик – (пряма мова) Ще раз наголошую це питання дискусії. Проте наразі варто лобіювати зміни до всього виборчого законодавства. Цьому може зарадити Виборчий кодекс, і тут я мову веду про той проект який свого часу внесли Парубій, Черненко, Ємець. Вважаю, що сили громадськості, народних депутатів мають бути спрямовані в першу чергу на підтримку саме цього Виборчого кодексу який є прогресивним і не ситуативним на сьогодні, тобто він розроблявся не під одну певну політичну силу, яку необхідно протягнути до певної ради. Проект кодексу передбачає відкриті списки політичних партій, закріплює право участі у виборах партій всеукраїнського рівня. Адже має місце великий ризик в існуванні локальних політичних партій, особливо за умов воєнного конфлікту на Сході України.

По завершенні дискусії народний депутат Олег Петренко резюмував, що насправді реформа реформ це саме реформа виборчого законодавства. Дуже важливо, щоб це не обмежувалось лише експертним середовищем. Необхідно це нести в маси, доносити виборцю.

Всі присутні прийшли до спільного висновку, що наразі такого роду дискусії необхідні та актуальні і матимуть результат якщо про них та їх зміст знатиме виборець. Суспільство до значних змін треба готувати.

Стратегія регіонального розвитку має стати пріоритетною в усіх куточках України - експерти

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджена Кабінетом Міністрів України 6 серпня 2014 року, так і не стала пріоритетною для більшості регіонів України. Процеси стратегічного планування розвитку регіонів відбуваються повільними темпами, існує проблема низької ефективності реалізації програм їх соціально-економічного розвитку.

Про це в Укрінформі розповіли учасники прес-конференції, організованої Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м.Чернігів), який спільно з Асоціацією регіональних аналітичних центрів та за підтримки Європейського Союзу впроваджував проект "Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг Стратегії регіонального розвитку".

За словами віце-президента Фонду Євгена Романенка, перебіг проекту показав, що стратегії регіонального розвитку-2020 так і не стали для більшості регіонів пріоритетними документами.

"Про це свідчить хоча б графік роботи державних адміністрацій над їх підготовкою. Існують проблеми виконавчої дисципліни та суттєвої залежності роботи місцевих органів виконавчої влади від кадрових проблем, політики тощо. На місцях поки не готові до системних змін у сфері реалізації регіональної політики. Попри зміни процедур, формальний підхід до розробки стратегій ще, на жаль, залишається найбільш вживаним. Існує тенденція до сприйняття регіональних стратегій не як основного документу регіонального розвитку, а як певного інструменту отримання коштів з Державного фонду регіонального розвитку", - підкреслив Романенко.

Водночас, серед позитивних зрушень при розробці стратегій регіонального розвитку він назвав відкриту роботу більшості обласних держадміністрацій. "За оцінками наших регіональних партнерів, найвищий рівень відкритості продемонстрували вісім областей - Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська та Чернігівська. Шість регіонів працювали з достатнім рівнем відкритості - Вінницька, Запорізька, Одеська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька області. Найгірші оцінки громадських експертів щодо прозорості процесу розробки стратегій регіонального розвитку отримали три області - Закарпатська, Івано-Франківська та Миколаївська", - зазначив Євген Романенко.

Про особливості розробки і реалізації стратегій у своїх регіонах також розповіли експерт харківського Фонду місцевої демократії Віктор Козоріз та виконавчий директор громадської організації  "Інститут Громадської Експертизи" Олексій Литвинов з Дніпропетровська. Фахівці, зокрема, наголосили, що розроблені рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування на обласному рівні адресують місцевим та центральним органам влади.

Стратегія Черкаської області цілком відповідає Державній стратегії. Поряд з тим має і свої особливості, наприклад Стратегічну ціль 4 “Екологічна безпека та збереження довкілля”. В цілому, положення Стратегії розвитку області на період до 2020 року великою мірою покликані охопити з метою вирішення найбільш критичні сторони розвитку регіону. Тому її складно назвати проривною, проте це не є надто великою бідою адже сам документ не є статичним. Пріоритетними напрямами Стратегії є діяльність із залучення інвестицій в регіон, розвиток туризму, туристичної інфраструктури та потенціалу, розвиток людського капіталу. Поряд з тим незначна увага приділяється заходам спрямованим на розвиток транскордонного співробітництва, з підвищення стандартів життя в сільській місцевості, модернізації системи освіти (дошкільна, позашкільна, шкільна), особливо в сільській місцевості, заходам зі створення умов формування здорового населення, надання медичної допомоги в сільській місцевості, заходам з надання якісних послуг транспорту та зв’язку, заходам з надання якісних житлового-комунальних послуг, забезпечення житлом. Повністю відсутні заходи щодо створення умов для розв’язання проблем вимушено переселених осіб та учасників бойових дій в зоні АТО. Необхідно розробити План зміцнення спроможності, План моніторингу та оцінки; активніше залучати малий і середній бізнес до проектної роботи, сформувати індикатори досягнення стратегічних цілей. Поряд з тим прикро, що громадськість на час проведення цього заходу так і не отримала перший звіт про результати проведення моніторингу виконання Плану реалізації СРР за 2015 рік.

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів планують продовжувати роботу над моніторингом реалізації стратегій, адже, за словами учасників прес-конференції, виявлені проблеми потребують обговорення та усунення як на національному, так і місцевому рівнях.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=59&v=goRPdhGaeVc

Додаткова інформація за тел. 0462 777847, e-mail: Romanenko@PFIRS.org, контактна особа Євген Романенко.