Вибори 2013 – не що інше, як виконання політичних домовленостей України перед Європою. Найменше вони потрібні українцям, які вже втомились від політичної агітпродукції та гучних гасел. Ще менше потрібні провладній партії, яка має більшість у Парламенті і п’ять депутатів будь то «свої» чи «чужі» на погоду не вплинуть. Не потрібні вони й Опозиції, яка розуміє - старт важкий, а фініш буде ще важчий.
З одного боку, президент розуміє, що всередині його партії стрімко назрівають тектонічні процеси, як через антиросійську позицію, так і через поступове усунення від фінансових і владних потоків усіх гравців, не пов’язаних з Сім’єю. В цьому контексті п’ять контрольованих багнетів ніколи не завадять. З іншого – провінційне дуболомство і головотяпство ніхто не скасовував. Як наслідок до парламенту можуть потрапити п’ятеро опозиціонерів, а, крім того, в інформаційний простір ризикує потрапити чергова порція інформаційного бруду, що вкотре домалює антидемократичну картинку сприйняття нинішньої української влади перед світовою громадськістю.
Не менше проблем і в таборі опозиції. Перелік персоналій, що балотуватимуться зараз по проблемним округам задовольняє далеко не усіх. Адже замість них логічно напрошуються ті фінансові та ідейні спонсори опозиції, що в силу різних причин до Верховної Ради не потрапили. Але заміна фактичних переможців на нових гравців створює ризик бойкоту з боку виборців, а що головне контрзаходів з боку союзників з боку УДАРу та «Свободи», які матимуть розв’язані руки щодо виконання своїх зобов’язань.
Фактично перевибори в 5-ти проблемних округах це перша репетиція нових технологій, що можуть бути використані на майбутніх президентських виборах. Ну і звісно – заключний атрибут завершення виборчої кампанії 2012. Щось на кшталт фінального звіту – нудного, майже нікому не потрібного, але формально необхідний.
Після довгої гри в те, хто кого осилить – влада опозицію, чи опозиція владу, обидві сторони нарешті прийшли до усвідомлення, що зовнішньополітичні гравці вже втомилися від українських «хатніх розборок». Час багатовекторних загравань, про який з такою ностальгією згадують українські політики, вочевидь відійшов у минуле. Оскільки, і діюча влада, і представники опозиції однозначно заявили про свою європейську орієнтацію, то виконання умов ЄС стало в пріоритет. Звісно ж невизначена доля п’яти округів в цьому переліку далеко не останнє. Отже, хотілося того чи ні, а 371 голос поставив крапку у питанні, що мусолилось останні десять місяців і 5 вересня досить оперативно і несподівано для всіх, але все ж народними обранцями було прийнято рішення про проведення повторних виборів на п’яти округах, серед яких два на Черкащині.
Далі хотів би навести більш фаховий коментар свого колеги, керівника соціологічної служби Агентства стратегічних досліджень, політолога, екс-директора ДАЦ «Енігма» Володимира Присяжнюка:
«Дослідження громадської думки по питанню «Чи збираєтеся Ви взяти участь у виборах до Верховної Ради?» показали невелику активність черкащан, а саме 38,5% опитаних готові однозначно прийти на дільниці і повторно проголосувати за нардепа від 194 та 197 округів, а ще майже 30,5% - скоріше за все візьмуть участь в голосуванні. Хоча на 15 грудня можна прогнозувати значно нижчу явку.
Основними борцями за депутатський мандат на 194-у окрузі ймовірно залишаться провладний кандидат-самовинуванець Жуковська та опозиціонер Булатецький.
Що ж до симпатій населення, наразі Булатецький майже вдвічі випереджає Валентину Жуковську (21,2 % проти 9,8%). Проте, є позиція «Інший варіант», яка набрала 10,4 % і замість конкретних прізвищ містить категорії «черкащанин», «хто не буде красти», «молодий». Це створює непогані стартові позиції для ймовірного третього гравця на 194-му окрузі.
Третім гравцем міг би бути представник «Свободи» або «УДАРу». Щодо першого, то при всіх намаганнях позиціонувати себе, як класичну європейську праву партію, «Свобода» не може позбутися соціал-націоналістичного шлейфу з минулого. Другий, попри не надто чітку ідеологічну платформу, має виразний позитив в особі популярного в народі лідера – спортсмена Віталія Кличка та демонструє чіткий підхід в плані залучення нових осіб до своїх лав. Таким чином партія створює нові партійно-політичні ліфти для активних громадян, які не мають шансів в партіях старого типу, або не бачать перспективи в їх ідеологічних концепціях. Проте участь «УДАРу» на виборах 15 грудня буде опосередкованою.
Розуміючи, що опозиційні сили на Черкащині мають перевагу (див. діаграму нижче), а провладним кандидатам потрібно взяти реванш, вибори по 194 округу скоріш за все відбудуться за найпоширенішою політтехнологією – появою на окрузі технічних кандидатів-«приманок», які будуть відбирати опозиційні голоси. Так званими «технічними» кандидатами можуть стати деякі члени виконкому та депутати міськради.
Не виключений варіант участі у виборах колишнього міського голови Сергія Одарича. Це можливо за двох обставин. Перша і малоймовірна, якщо разом із перевиборами по п’яти округам будуть призначені вибори мерів у містах, яких позбавили очільників. У такому випадку Сергій Одарич може гарантовано повернутись на посаду. Враховуючи відсутність помітних позитивних змін в місті протягом останніх місяців можна прогнозувати, що підтримка Одарича зросте ще більше. Друга обставина - якщо призначення виборів мера не відбудуться, а кримінальні справи, порушені проти Одарича будуть і далі «розкручуватися», йому нічого не залишається, як взяти участь у перевиборах до Верховної ради по 194 округу», - зазначив Володимир Присяжнюк.
Щодо 197-го округа, то поки прізвища чіткого опонента Леоніду Даценка не видно. Богдан Губський поки що ніяк не проявив себе і навряд чи проявить після провалу на минулорічних виборах. Тут можлива і ймовірна заміна провладного кандидата, але якщо заходити за кілька місяців в чужий округ, де позиції Даценка вже усталені і грати на перемогу, то реалістичним з точки зору технології буде лише варіант Володимира Зубика, переможця по 195 округу, який буквально "засіяв" виборців.
На 197-му ймовірний варіант «десантури» кандидатів, які не пройшли рік тому по іншим округам. Але якщо й буде заміна Губському, то лише «точечна» (разова), і багато кандидатів очікувати не варто
На період виборів кардинально нового на Черкащині не відбудеться. На якийсь час активізується частина політикуму, яка гратиме роль технічних кандидатів Валентини Жуковської. Крім того, потужну допомогу провладному кандидату надаватимуть учасники нинішньої владної команди міста, адже не секрет, що усунення Одарича було бажаним, як морально, так і технологічно для штабу Жуковської. Перемога Миколи Булатецького вірогідна, але малоймовірна. Причиною цьому можуть стати невиважені емоційні дії останнього, а також спрямована робота технологів його опонента, які напевно винесли уроки з попередньої кампанії. Щодо Даценка, то попри свій позитивний імідж, він має шанси на перемогу лише у випадку відсутності на окрузі «важковаговиків» всеукраїнського масштабу, що не потрапили до парламенту в 2012 році. Головною його проблемою є розірваність його електорального округа та фактична відсутність іміджевої «родзинки», що може в підсумку зіграти фатальну роль. Крім того, цілком очевидно, що голові Черкаської ОДА цього разу не вдасться пояснити причину провалу провладних кандидатів по двом черкаським округам, а отже роль адміністративного ресурсу буде збільшено встократ».
Якщо говорити про Черкаси, то самі нинішні союзники (формату Черкаської міської ради) змушені будуть визначитися зі своїми політичними позиціями і підтримкою в контексті обох виборів. Адже нелогічно буде виглядати скажімо критика кандидата від Партії регіонів на парламентських виборах і союз з ними на рівні міст. Подібного лицемірства виборці зазвичай не пробачають.
Куратори процесів, що відбуваються в місті Черкаси, мають певні домовленості і певне бачення подальшого розвитку ситуації, тому вплив громади в цьому сценарії виведений за дужки. Звісно ж до того часу, доки громада міста Черкаси не втомиться бути статистом і не наважиться на незаплановані кроки.
Що ж до симпатій населення, наразі Булатецький майже вдвічі випереджає Валентину Жуковську (21,2 % проти 9,8%). Проте, є позиція «Інший варіант», яка набрала 10,4 % і замість конкретних прізвищ містить категорії «черкащанин», «хто не буде красти», «молодий». Це створює непогані стартові позиції для ймовірного третього гравця на 194-му окрузі.
Третім гравцем міг би бути представник «Свободи» або «УДАРу». Щодо першого, то при всіх намаганнях позиціонувати себе, як класичну європейську праву партію, «Свобода» не може позбутися соціал-націоналістичного шлейфу з минулого. Другий, попри не надто чітку ідеологічну платформу, має виразний позитив в особі популярного в народі лідера – спортсмена Віталія Кличка та демонструє чіткий підхід в плані залучення нових осіб до своїх лав. Таким чином партія створює нові партійно-політичні ліфти для активних громадян, які не мають шансів в партіях старого типу, або не бачать перспективи в їх ідеологічних концепціях. Проте участь «УДАРу» на виборах 15 грудня буде опосередкованою.
Розуміючи, що опозиційні сили на Черкащині мають перевагу (див. діаграму нижче), а провладним кандидатам потрібно взяти реванш, вибори по 194 округу скоріш за все відбудуться за найпоширенішою політтехнологією – появою на окрузі технічних кандидатів-«приманок», які будуть відбирати опозиційні голоси. Так званими «технічними» кандидатами можуть стати деякі члени виконкому та депутати міськради.
Не виключений варіант участі у виборах колишнього міського голови Сергія Одарича. Це можливо за двох обставин. Перша і малоймовірна, якщо разом із перевиборами по п’яти округам будуть призначені вибори мерів у містах, яких позбавили очільників. У такому випадку Сергій Одарич може гарантовано повернутись на посаду. Враховуючи відсутність помітних позитивних змін в місті протягом останніх місяців можна прогнозувати, що підтримка Одарича зросте ще більше. Друга обставина - якщо призначення виборів мера не відбудуться, а кримінальні справи, порушені проти Одарича будуть і далі «розкручуватися», йому нічого не залишається, як взяти участь у перевиборах до Верховної ради по 194 округу», - зазначив Володимир Присяжнюк.
Щодо 197-го округа, то поки прізвища чіткого опонента Леоніду Даценка не видно. Богдан Губський поки що ніяк не проявив себе і навряд чи проявить після провалу на минулорічних виборах. Тут можлива і ймовірна заміна провладного кандидата, але якщо заходити за кілька місяців в чужий округ, де позиції Даценка вже усталені і грати на перемогу, то реалістичним з точки зору технології буде лише варіант Володимира Зубика, переможця по 195 округу, який буквально "засіяв" виборців.
На 197-му ймовірний варіант «десантури» кандидатів, які не пройшли рік тому по іншим округам. Але якщо й буде заміна Губському, то лише «точечна» (разова), і багато кандидатів очікувати не варто
На період виборів кардинально нового на Черкащині не відбудеться. На якийсь час активізується частина політикуму, яка гратиме роль технічних кандидатів Валентини Жуковської. Крім того, потужну допомогу провладному кандидату надаватимуть учасники нинішньої владної команди міста, адже не секрет, що усунення Одарича було бажаним, як морально, так і технологічно для штабу Жуковської. Перемога Миколи Булатецького вірогідна, але малоймовірна. Причиною цьому можуть стати невиважені емоційні дії останнього, а також спрямована робота технологів його опонента, які напевно винесли уроки з попередньої кампанії. Щодо Даценка, то попри свій позитивний імідж, він має шанси на перемогу лише у випадку відсутності на окрузі «важковаговиків» всеукраїнського масштабу, що не потрапили до парламенту в 2012 році. Головною його проблемою є розірваність його електорального округа та фактична відсутність іміджевої «родзинки», що може в підсумку зіграти фатальну роль. Крім того, цілком очевидно, що голові Черкаської ОДА цього разу не вдасться пояснити причину провалу провладних кандидатів по двом черкаським округам, а отже роль адміністративного ресурсу буде збільшено встократ».
Якщо говорити про Черкаси, то самі нинішні союзники (формату Черкаської міської ради) змушені будуть визначитися зі своїми політичними позиціями і підтримкою в контексті обох виборів. Адже нелогічно буде виглядати скажімо критика кандидата від Партії регіонів на парламентських виборах і союз з ними на рівні міст. Подібного лицемірства виборці зазвичай не пробачають.
Куратори процесів, що відбуваються в місті Черкаси, мають певні домовленості і певне бачення подальшого розвитку ситуації, тому вплив громади в цьому сценарії виведений за дужки. Звісно ж до того часу, доки громада міста Черкаси не втомиться бути статистом і не наважиться на незаплановані кроки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий