понедельник, 28 октября 2013 г.

Штрихи до портрету - чудова вісімка 194-го ТВО

Останній тиждень регулярно дарує новини електорального характеру.
Нарешті маємо створені окружні комісії. І звісно ж відразу піднявся репет щодо принципу їх формування і формальності цієї процедури. Складається враження, що ні опозиція, яка голосувала за закон в такій редакції, ні експертне середовище не знало ще до виборів 2012 року, що так буде. Проблема в тому, що формування виборчих комісій за діючим принципом абсолютно демократичне, хоча й абсолютно не відображає реальну розстановку політичних сил в Україні і регіонах. Але, як то кажеться, або ми виконуємо закон в усьому обсязі, або тоді не дивуємося, що існуюча влада так само вибірково його використовує. Повернення легенди ТВО №194 Ольги Козько настільки налякало кандидатів від опозиції, що на підмогу двом кремезним черкаським козакам з Грузії мала вирушити Леся Оробець. Взагалі то видається, що аби пані Оробець була присутня на окрузі за кілька днів до дня голосування в 2012 році, то й не довелося б переголосовувати нині. Нажаль, козакування у нас на Черкащині асоціюється з чим завгодно, але не з захистом результатів виборів у повному розумінні цього слова. Хочеться вірити, що 15 грудня 2013 року переможець незалежно від свого політичного позиціонування зможе нарешті отримати мандат, тим більше, що навіть на Банковій зрозуміли – голову ОВК треба замінити. Врешті – хіба особа чи її партійна приналежність щось міняє? Але ж багато хто вдовільниться цим фактом, що нічого не змінює по суті.
Не будемо вдаватися до перекомбінування стандартних оцінок ситуації, якими заповнені черкаські ЗМІ. Спробуємо поглянути ближче на кандидатів та їх програми. Всі ми чудово розуміємо, що передвиборча програма – то власне обіцянка чистої води. Випадки виконання кандидатами своїх зобов’язань, нажаль, не є поширеним явищем. Втім, на етапі виборчої агітації не так багато об’єктивних критеріїв для порівняння кандидатів. Тому спробуємо дослідити характеристики тих восьми достойників, які наразі є зареєстровані в ЦВК.
Насамперед статистичний аналіз програм. За кількістю слів в програмі лідером є Олександр Радуцький (575 слів), дещо відстає від нього Володимир Єрьоменко (516 слів) та Олег Свинарчук (494 слів). Лінію середняків тримають Микола Булатецький (466), Віктор Драгунов (449) та Андрій Свинаренко (436). Найлаконічнішими є програми Вячеслава Черепані (300 слів) та Віталія Чорного (217 слів).
001

Ще один об’єктивний показник – вік кандидатів. Лідером, так би мовити аксакалом перегонів, є Микола Булатецький – 60 років. На три роки відстає від нього Володимир Єрьоменко. Третім з тих, хто перетнув рубіж в п’ятдесят років, є Віктор Драгунов – 54 років. Ще четверо кандидатів перебувають в когорті сорокарічних – Вячеслав Черепаня (46 років), Андрій Свинаренко та Олег Свинарчук – по 43 роки, Олександр Радуцький – 42 роки. Наймолодшим з кандидатів є 30-річний Віталій Чорний.
002
Цікаво порівняти такий аспект, як згадування Черкас або черкасців в програмі. Програми кандидатів Віктора Драгунова, Вячеслава Черепані, Віталія Чорного настільки універсальні, що цілком могли би бути прикладені до будь-якого іншого округа. Один раз згадав за Чекащину Андрій Свинаренко, 3 рази – Володимир Єрьоменко, 4 – Микола Булатецький. Лідерами турботи про черкасців є Олег Свинарчук та Олександр Радуцький – 8 та 12 згадувань відповідно.
003
Нарешті з усіх кандидатів власне лише троє мають відношення до Черкащини, як батьківщини – Віктор Драгунов, Олександр Радуцький, Андрій Свинаренко. Решта – оселилися тут пізніше. Так само тільки троє чітко зазначили свою партійну приналежність – Микола Булатецький від «Батьківщини», Віктор Драгунов від Компартії та Віталій Чорний від «Братства».
Якщо говорити про суть передвиборчих програм, то власне особливої оригінальності ми тут не побачимо.
Микола Булатецький дещо модернізував передвиборчу програму Об’єднаної опозиції, пообіцявши всіх недостойних посадить, а достойних розставити на керівні посади в області. З цікавинок - п’ять пріоритетних напрямків діяльності громади Черкащини: діти, громадянське суспільство, дороги, підприємництво та законність. Чому саме в такому порядку і в якому контексті і чиї малися на увазі діти – не дуже зрозуміло.
Віктор Драгунов теж не був надто оригінальним. Велика Перемога, боротьба з ОУН-УПА, вперед до Євразійського союзу, геть від Європи і ще кілька аналогічних компонентів традиційної квази-комуністичної риторики, що використовується КПУ. До того ж, як зазначалося, програма досить універсальна (якщо викинути абревіатури) – вона може бути використана для агітації як серед декхан Ферганської долини, так і пеонів Аргентини – згадки про Черкаси там немає.
Програма Володимира Єрьоменка нагадує твір грішника, що покаявся і зібрався ощасливити увесь світ. Тут і злочинна влада, і хворе суспільство, і апеляція до бога. В цілому усе правильно і душевно. Ще й Черкащину не забуто.
Олександр Радуцький згадав своє соціалістичне минуле і половина програми така собі нормальна соціалістична агітація європейського рівня. Друга частина цілком присвячена Черкасам. Видно, що кандидат знає і розуміє про що говорить. Тут і бажання повернути усе до комунальної власності, зокрема легендарні очисні споруди, і наполеонівський план отримання Черкасами статусу міста-курорту.
Важко виокремити щось принципово нове в передвиборчій програмі Андрія Свинаренка – це типовий зразок програми з підручника по паблік рілейшн середньої руки для чайників. Ну й звісно ж Ви нічого не знайдете тут про Черкаси. Власне й навіщо – функція в програми суто технічна.
Натомість Олег Свинарчук позиціонує себе як чистого господарника, якому байдужі політичні інтриги, а головне добробут громади і зростання економіки. В програмі немає ані критики діючої влади, ані колінопреклоніння перед Президентом. Якби в графі «ім’я» було Петро Порошенко довіра до кандидата була би взагалі стовідсотковою. А так видно, що у виборах бере участь людина професійна, але віддалена від політики. Коротше кажучи – «Хтось сказав ТРЕБА, кандидат відповів ТАК!»
Не набагато вирізняється по суті від попередньої програма Вячеслава Черепані. Це також образ професіонала, який не звик багато говорити. З тексту видно, що кандидат з таким же успіхом міг балотуватися в будь-якому іншому окрузі, але Черкаси все ж зручніші з точки зору логістики.
Ну й нарешті програма останнього кандидата Віталія Чорного - це типова спроба індивідуалізувати партійні тези. Яскрава риторика партії «Братство» буде несподіваними спеціями для провінційних Черкас. Головна умова, аби Віталій вніс в неї бодай трохи власного, бо могутня тінь Дмитра Корчинського наразі не дає йому з неї вийти.

Комментариев нет:

Отправить комментарий