Останній коментар Сергія Олеговича щодо недоцільності проведення перевиборів по проблемним округам в один час з виборами міських голів цілого ряду «безголових» міст України вказує, що на 15 грудня 2013 року в нього дещо інші плани, ніж донедавна вважалося. Звісно приємно, що екс-мер турбується відсутністю проблемних парламентських округів в Чернівцях, Херсоні та Миколаєві, але незрозуміло чому черкаська громада, як власне і мешканці вищезгаданих обласних центрів мають чекати доброї волі народних депутатів невизначений час. Тим більше, що по ряду районних центрів (типу нашої Кам’янки) вибори призначено і нічого – всі живі-здорові.
Заява Одарича про недоцільність поєднання виборів черкаського міського голови з перевиборами по п’яти округах до Верховної Ради виглядає дещо дивною, адже чи не єдина людина кому би були вигідні мерські вибори 15 грудня – це сам Сергій Одарич. Статус-кво влаштовує як нинішню коаліцію «Усі проти Одарича», так і обласне керівництво, тим більше, що скільки-небудь адекватної кандидатури яку би можна було виставити проти екс-мера наразі немає. Тому або Сергія Олеговича таки настільки втомили судові перипетії, що йому вже не хочеться мерської булави, або він реально розуміє, що на виборчу кампанію зараз не вистачить ресурсів, або він таки буде балотуватись до Верховної Ради України по 194-му мажоритарному виборчому округу. Остання версія може мати місце у випадку усвідомлення провладними сценаристами реальності того, що на даний момент реальним переможцем на окрузі є Булатецький. Оскільки чесним шляхом збільшити електоральний врожай Валентини Жуковської за такий проміжок часу майже нереально, то логічно би було відібрати частину голосів Миколи Булатецького. Для цього цілком може бути використано висування Сергія Одарича кандидатом в народні депутати. Адже усунутий з посади міський голова має досить великий відсоток підтримки в місті, крім того депутатський мандат дає певний захист від кримінального переслідування. Таким чином може бути розіграна безпрограшна комбінація в якій Одарич нічим не ризикує. У випадку перемоги Жуковської йому можуть пробачити нелояльність до губернатора і припинити кримінальні переслідування, надати сприяння у відновленні на посаді мера через суд або завдяки проведенні виборів мера в іншу дату, ніж 15 грудня. У разі власної перемоги – Сергій Одарич отримує депутатський імунітет, хоча приклад Маркова показує, що це не є абсолютною панацеєю.
Станом на сьогоднішній день Одарич просто не готовий повернутись у крісло Черкаського міського голови. Немає підтримки депутатів, непідготовлені ресурси, не завершилось розслідування його справ у судах першої та третьої інстанцій. Крім того, участь Одарича у виборах по 194-му округу дасть йому також тимчасову недоторканість, яка йому дуже потрібна для захисту від кримінальних переслідувань. Проте, враховуючи той кадровий і управлінський безлад, який відбувається в Черкаській міській раді та міськвиконкомі, відтягування дати перевиборів міського голови йде тільки на шкоду громаді міста. Разом з тим, призначення виборів мера на 15 грудня було би хорошим шансом для опозиційних сил, оскільки в разі висунення ними єдиного опозиційного кандидата вони реально зможуть поборотись за крісло міського голови. Додатковим стимулом для цього є і невизначеність Партії регіонів із своїм можливим кандидатом в мери та відсутність практичної можливості балотуватись на цю посаду Валентини Жуковської.
Затягування «безголового» статусу Черкас призводить лише до погіршення ситуації з управлінням міським господарством, адже давно відомо, що тимчасове керівництво найменше зацікавлено в роботі на перспективу.
Блог Сергія Пасічника
Заява Одарича про недоцільність поєднання виборів черкаського міського голови з перевиборами по п’яти округах до Верховної Ради виглядає дещо дивною, адже чи не єдина людина кому би були вигідні мерські вибори 15 грудня – це сам Сергій Одарич. Статус-кво влаштовує як нинішню коаліцію «Усі проти Одарича», так і обласне керівництво, тим більше, що скільки-небудь адекватної кандидатури яку би можна було виставити проти екс-мера наразі немає. Тому або Сергія Олеговича таки настільки втомили судові перипетії, що йому вже не хочеться мерської булави, або він реально розуміє, що на виборчу кампанію зараз не вистачить ресурсів, або він таки буде балотуватись до Верховної Ради України по 194-му мажоритарному виборчому округу. Остання версія може мати місце у випадку усвідомлення провладними сценаристами реальності того, що на даний момент реальним переможцем на окрузі є Булатецький. Оскільки чесним шляхом збільшити електоральний врожай Валентини Жуковської за такий проміжок часу майже нереально, то логічно би було відібрати частину голосів Миколи Булатецького. Для цього цілком може бути використано висування Сергія Одарича кандидатом в народні депутати. Адже усунутий з посади міський голова має досить великий відсоток підтримки в місті, крім того депутатський мандат дає певний захист від кримінального переслідування. Таким чином може бути розіграна безпрограшна комбінація в якій Одарич нічим не ризикує. У випадку перемоги Жуковської йому можуть пробачити нелояльність до губернатора і припинити кримінальні переслідування, надати сприяння у відновленні на посаді мера через суд або завдяки проведенні виборів мера в іншу дату, ніж 15 грудня. У разі власної перемоги – Сергій Одарич отримує депутатський імунітет, хоча приклад Маркова показує, що це не є абсолютною панацеєю.
Станом на сьогоднішній день Одарич просто не готовий повернутись у крісло Черкаського міського голови. Немає підтримки депутатів, непідготовлені ресурси, не завершилось розслідування його справ у судах першої та третьої інстанцій. Крім того, участь Одарича у виборах по 194-му округу дасть йому також тимчасову недоторканість, яка йому дуже потрібна для захисту від кримінальних переслідувань. Проте, враховуючи той кадровий і управлінський безлад, який відбувається в Черкаській міській раді та міськвиконкомі, відтягування дати перевиборів міського голови йде тільки на шкоду громаді міста. Разом з тим, призначення виборів мера на 15 грудня було би хорошим шансом для опозиційних сил, оскільки в разі висунення ними єдиного опозиційного кандидата вони реально зможуть поборотись за крісло міського голови. Додатковим стимулом для цього є і невизначеність Партії регіонів із своїм можливим кандидатом в мери та відсутність практичної можливості балотуватись на цю посаду Валентини Жуковської.
Затягування «безголового» статусу Черкас призводить лише до погіршення ситуації з управлінням міським господарством, адже давно відомо, що тимчасове керівництво найменше зацікавлено в роботі на перспективу.
Блог Сергія Пасічника
Комментариев нет:
Отправить комментарий