Конкурс аудіоподкастів на тему ЄС

З 9 лютого до 25 квітня триває прийом робіт для участі у конкурсі аудіоподкастів на тему співпраці України та ЄС. Конкурс відбувається в рамках проекту «ЄС: вибір української молоді» від Представництва ЄС в Україні.

Подкаст – це коротка аматорська радіопрограма. До участі приймаються аудіо записи в форматах репортажу, аналітики, інтерв’ю або інших. Ви вільні у виборі жанру. Головне – розкрити тему зв’язку між Україною та Європою.

Незалежно від зайнятого місця, усі учасники конкурсу отримають сувеніри від Представництва ЄС. Найкращий подкастер отримає спеціальний приз.

Вимоги до аудіозаписів:

• Тривати менше 10 хвилин;
• Бути оригінальним та не використовувати чужу інтелектуальну власність;
• Відповідати тематиці співпраці України та ЄС.

Як буде проходити конкурс:

1. З 9 лютого до 25 квітня  2016 року запишіть подкаст, завантажте його на сервіс SoundCloud.com і надішліть посилання через реєстраційну форму на сайті Euroquiz.org.ua. Учасникам конкурсу має бути від 22 до 30 років.

2. З 26 квітня до 31 травня  2016 року незалежні члени журі з числа радіоведучих та працівників Представництва ЄС прослухають усі подкасти і оберуть найкращу роботу. Переможця буде оголошено до 15 червня.

3. У червні під час церемонії нагородження найкращий аудіоподкастер отримає приз.

Детальна інформація та реєстрація учасників на сайті  HYPERLINK "http://euroquiz.org.ua/audio-contest" http://euroquiz.org.ua/audio-contest.

За додатковою інформацією звертайтеся по телефону 093 525 83 34, 044 592 8669  чи пишіть на e-mail  HYPERLINK "mailto:ask@euroquiz.org.ua" ask@euroquiz.org.ua .

Проект «ЄС: вибір української молоді»  є ініціативою, що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні. Виконавцем проекту виступає  ГО "Молодіжна Альтернатива". Партнерами проекту є Міністерство освіти і науки України та Міністерство молоді та спорту України.

Конкурс блогозаписів на тему співпраці України та ЄС

Представництво ЄС в Україні оголошує конкурс блогозаписів, що відбувається в рамках проекту «ЄС: вибір української молоді».

Ведете невеликий блог, але хочете справжньої слави? Часто пишете у соціальних мережах, але хочете, щоб Ваші думки читали не лише Ваші друзі? Напишіть короткий блогозапис на тему співпраці України та ЄС, розмістіть на сайті blog.euroquiz.org.ua, зберіть лайки та коментарі і отримуйте призи. Ваші думки прочитають тисячі відвідувачів сайту.

Вимоги до блогозаписів:

• Відповідати тематиці зв’язку України та Європи;
• Бути оригінальним і не використовувати власність чужого авторського права;
• Бути написаним і розміщеним на сайті blogs.euroquiz.org.ua в проміжку між 11 лютого і 20 травня.

1. З 11 лютого до 20 травня  2016 року зареєструйтесь на сайті blogs.euroquiz.org.ua і опублікуйте на своїй персональній сторінці блогозапис на тему співпраці України та ЄС.

2. До 20 травня відвідувачі сайту зможуть прочитати Вашу роботу, проголосувати за неї лайками та поширеннями, а також залишити коментарі. Автор блогу, який збере найбільше переглядів, поширень та коментарів стане переможцем конкурсу.

3. У червні під час церемонії нагородження автор найбільш популярного блогозапису отримає приз.

Детальна інформація та реєстрація учасників на сайті  HYPERLINK "http://euroquiz.org.ua/blog-contest" http://euroquiz.org.ua/blog-contest

За додатковою інформацією звертайтеся по телефону 093 525 83 34 , 044 592 8669 чи пишіть на e-mail  HYPERLINK "mailto:ask@euroquiz.org.ua" ask@euroquiz.org.ua .

Проект «ЄС: вибір української молоді»  є ініціативою, що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні. Виконавцем проекту виступає  ГО "Молодіжна Альтернатива".

Наймасштабніша Євровікторина від Представництва ЄС

З 2 лютого по 2 березня триває друга щорічна всеукраїнська онлайн-вікторина на тему Європи euroquiz.org.ua. Відповідай на питання, дізнавайся неочікувані факти про Європу та вигравай подарунки.

Євровікторина – це наймасштабніша всеукраїнська вікторина на тему Євросоюзу. Тебе чекають 20 запитань від найкращих знавців Європи, вражаючі факти, неочікувані відкриття та море цікавинок.

Прояви свій інтелект та покажи, наскільки ти готовий, щоб Україна стала частиною Європи.

Для участі у вікторині реєструйся на сайті http://euroquiz.org.ua/euroquiz   і  пройди два тури онлайн-вікторини по 10 питань кожен. Найкмітливіші отримають на свою поштову адресу сувеніри від Представництва ЄС.

Реєструйся, грай, вигравай! 

Детальні інформація та реєстрація учасників на сайті http://euroquiz.org.ua/euroquiz.

За додатковою інформацією звертайтеся по телефону 044 425 7709 чи пишіть на e-mail ask@euroquiz.org.ua .

Проект «ЄС: вибір української молоді»  є ініціативою, що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.

Представництво ЄС в Україні

Адреса:

Київ, 01033

Вул. Володимирська, 101

Тел.:  +38 044 39 08 010

факс: +38 044 39 08 015

Європейський Союз складається з 28 держав-членів та їх народів. Це унікальне політичне та економічне партнерство, засноване на цінностях поваги до людської гідності, свободи, рівності, верховенства права і прав людини. Понад п’ятдесят років нам знадобилось для створення зони миру, демократії, стабільності і процвітання на нашому континенті. Водночас нам вдалось зберегти культурне розмаїття, толерантність і свободу особистості. ЄС налаштований поділитись своїми цінностями та досягненнями з країнами-сусідами ЄС, їх народами, та з народами з-поза їх меж.

Молодь здійснює вплив на формування політики на регіональному рівні

«23» вересня 2015 року в м. Черкаси в приміщені готелю «Оптима» (вул. Лазарєва 6, ІІІ поверх, конференц-зал) відбулася прес-конференція молодих аналітиків, учасників проекту «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики», які презентують розроблені ними нормативно-правові акти місцевого рівня про: громадські слухання, старосту села, доступ до публічної інформації, проведення громадської експертизи, електронні петиції тощо

Протягом  квітня-вересня 2015 ГО Молодіжна Альтернатива реалізовувала проект «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики». З Черкас активну участь у проекті взяли студенти-випускники Козлан Микола, Сивачук Андрій, Кваша Дмитро, Слісь Євген.

  

«Основною метою проекту стало - навчання молоді здійснювати вплив на формування політики на регіональному рівні та залучення молоді до активної участі в управлінні державою шляхом вироблення місцевих політик», - зазначив регіональний координатор Володимир Присяжнюк.

Цільовою групою проекту є інтерни МА, що стажуються в органах місцевого самоврядування. Вони є студентами, молодими аналітиками, небайдужими до проблем розвитку території, де вони проживають. Учасники прослухали 10 освітніх тренінгів про те що таке аналіз політики, стейкхолдери, суб’єкти розробки і реалізації політики, ресурси політики, документи політики, етапи вироблення політики, критерії оцінки політики, як долучатися до управління державою, як здійснювати громадський контроль за діяльністю влади, проводити обговорення, презентації нормативно-правових документів та розробили нормативно-правові акти місцевого рівня.

На прес-конференції ми представили найкращі з напрацьованих нашими учасниками документи. Розраховуємо що вони будуть не тільки корисними громаді, а будуть використані державними органами, адже це є вже готові Положення про  громадські слухання, Положення про старосту села, що особливо актуально у звязку з реформою децентралізації, Положення про забезпечення доступу до публічної інформації, Положення про про відкритість закупівель, Положення про громадську експертизу, Положення про електронні петиції тощо.

Черкаські учасники проекту розробили наступні проекти Положень: Про громадську експертизу рішень органів міського самоврядування, Про  відкритість  закупівель  за  бюджетні гроші  та  порядок  їх  оприлюднення, Про  громадські  слухання  в місті Черкаси.

Найкращі напрацьовані учасниками проекту документи  можете взяти з брошури «Спонукання та навчання молоді впливати на формування місцевої політики».

____________________________________________________________________________

Молодіжна Альтернатива є досвідченою організацією, що майже 20 роківвідкриває молоді вікно у реальну політику, доступ до соціальних ліфтів в суспільстві, сприяє створенню молодого покоління політичної еліти, формує покоління пасіонарних лідерів, працює заради побудови демократії, європейських цінностей та розбудови держави.

Наша місія - просуватиінтересимолоді в державній політиці

 

Цей проект здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / SupportedbytheDemocracyGrantsProgramofthe U.S. EmbassytoUkraine.

 Theviewsoftheauthorsdonotnecessarilyreflecttheofficialpositionofthe U.S. Government.

Шляхи національного примирення в умовах нинішнього конфлікту сьогодні шукали в ОДА під час круглого столу «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє»

 6 травня в Черкасах в приміщенні прес-центру ОДА відбувся третій регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».Захід було організовано Міжнародний центром перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Академією стратегічних досліджень. 

Круглий стіл відбувся у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні», що реалізується МЦПД за підтримки програми соціальної трансформації МАТРА Уряду Нідерландів (веб-сайт проекту: http://ndialog.org.ua).

Конфлікт, що наразі триває на Сході України, є результатом дестабілізації зовнішніх гравців, які скористалися гетерогенністю (неоднорідністю) України як держави, зокрема її регіональними особливостями. Водночас, у світі існує значна кількість країн, які складаються з неоднорідних суспільств, але в той же час об’єднані в одну політичну націю. За роки незалежності політичні еліти та держава не спромоглася розробити політику національної єдності України, натомість використовували регіональні особливості для отримання електоральних переваг у конкретних регіонах. При цьому інструментом роз’єднання виступало історичне минуле країни, в той час як було відсутнє бачення майбутнього розвитку держави. Метою проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» є зібрати пропозиції від усіх регіонів України щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

Метою ж круглого столу зокрема було обговорення особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та в результаті дискусії й брейнстормінгу виробити пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів її реалізації. Крім учасники обговорили потенційні фактори та акторів, що можуть сприяти дестабілізації регіону, з метою попередження їхньої реалізації.

Директор з аналітичної роботи МЦПД Олена Захарова представила присутнім проект «Національного діалогу», який, на думку авторів, має закласти підвалини для об’єднання різних регіонів України на основі спільних цінностей та спільного бачення майбутнього, а також результати соціологічного дослідження, проведеного у рамках цього проекту.

Так, за результатами дослідження, роз’єднує українців передусім корумпованість влади (28,9% опитаних), дії олігархів (28,8%), дії Росії на роз’єднання України (25,3%) та маніпуляція інформацією через ЗМІ (23,7%). У той же час більшість українців вважає, що примирити українців має влада  (33,2 %), ЗМІ (24,8%) й українські громадські організації (17,5%). Цікаво, що у рейтингу найбільших страхів українці зазначили війну з Росією (39,9%), безробіття (26%) та девальвація гривні і зростання цін (24,6%).

На думку присутнього на зустрічі історика Василя Мойсієнка, проблеми проаналізовані у дослідженні, можуть відіграти значну роль у примиренні українців, адже було досліджено цікаві і глибинні історичні моменти, що об’єднують українців. Як-от: з історичних діячів більшість українців, незалежно від території, найбільш позитивно визначає все-таки Ярослава Мудрого (32,7%), Богдана Хмельницького (30,3%) та князя Володимира Великого (29,5%). Натомість діяльність Степана Бандери позитивно оцінюють усього 13,1% українців, а царя Петра Першого – 11,1%.

 

«Для врегулювання конфлікту, передусім ми маємо чітко визначитись у політико-правовому аспекті з тим, що це за конфлікт. Ми маємо  зрозуміти, що це не АТО, а фактично повноцінні військові дії – так звана гібридна війна. Адже коли ми оцінюємо те, що відбувається як антитерористичну операцію, то маємо виходити і з критеріїв АТО (нетривалість, охоплення незначної території, використання тільки спецпідрозділів, а не збройних сил), – висловив свою думку Василь Мойсієнко. – Наразі ні влада не може належним чином відреагувати на ескалацію конфлікту, ні суспільство в цілому. Тож шлях до примирення буде довгим і дуже складним».

На непростому, але все-таки можливому, шляху до примирення українців наголосила і Олена Захарова. Підкресливши: кожен із нас має зробити цей вирішальний крок до миру.

«Росії не потрібен Донбас. Війна ведеться за приєднання інших територій та дестабілізації України. Тому чим швидше ми порозуміємося – тим менше у Росії буде можливостей для дестабілізації. Рано чи пізно будь-яка війна закінчується, питання лише в тому скільки загине людей. Тому крок до примирення має зробити вже сьогодні кожен із нас», – підкреслила пані Захарова. 

Нижче можна ознайомитися з матеріалами досліджень більш детально.

«Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє»

 

 6 травня 2015 року о 10.00 в Черкасах в приміщенні прес-центру ОДА відбудеться третій регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».

Захід організовано Міжнародний центром перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Академією стратегічних досліджень.

Круглий стіл відбудеться у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні», що реалізується МЦПД за підтримки програми соціальної трансформації МАТРА Уряду Нідерландів (веб-сайт проекту: http://ndialog.org.ua).

Конфлікт, що наразі триває на Сході України, є результатом дестабілізації зовнішніх гравців, які скористалися гетерогенністю (неоднорідністю) України як держави, зокрема її регіональними особливостями. Водночас, у світі існує значна кількість країн, які складаються з неоднорідних суспільств, але в той же час об’єднані в одну політичну націю. За роки незалежності політичні еліти та держава не спромоглася розробити політику національної єдності України, натомість використовували регіональні особливості для отримання електоральних переваг у конкретних регіонах. При цьому інструментом роз’єднання виступало історичне минуле країни, в той час як було відсутнє бачення майбутнього розвитку держави. Метою проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» є зібрати пропозиції від усіх регіонів України щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

Метою ж круглого столу зокрема є обговорення особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та в результаті дискусії й брейнстормінгу виробити пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів її реалізації. Крім учасники обговорять потенційні фактори та акторів, що можуть сприяти дестабілізації регіону, з метою попередження їхньої реалізації.

Прес-служба АСД

Реформу місцевого самоврядування необхідно комунікувати – думка українських експертів

Роль громадянського суспільства та медіа у реформі децентралізації обговорювалася 21 квітня 2015 року під час двох паралельних панельних засідань, які фіналізували дводенний круглий стіл «Децентралізація і розвиток громад в Україні», що відбувся в Чернігові. Згадані зустрічі мали максимально практичний характер і були спрямовані на покращення координації та підвищення синергії тієї допомоги, яку країни Вишеградської групи надають Україні.

 Захід за участі представників неурядових організацій, який відбувався за співмодерації Геннадія Максака, Президента Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, та Костянтина Квурта, виконавчого директора громадської організації «Інтерньюз-Україна», розпочали своїми виступами європейські гості. Експерти з Словаччини та Чехії поділилися з представниками українських неурядових організацій досвідом роботи у сферах доступу громадян до публічної інформації, а також реальної їх участі в процесі прийняття рішень. Така практика була важлива для присутніх з огляду на закріплену Концепцією реформування місцевого самоврядування норму, яка передбачає максимальне залучення владою населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм прямого народовладдя.

 У свою чергу, присутні українські експерти-практики окреслили коло проблемних питань, які виникають в процесі реформи та потребують особливої уваги. Думка про те, що брак комунікації та адекватного роз’яснення поточної та перспективної ситуації лунала майже від кожного виступаючого. Експерти зійшлися в тому, що на часі важливим є створення комунікаційної стратегії, яка б передбачала, в тому числі, інформаційну роботу з громадою на первинному рівні. Серед ефективних шляхів виходу з проблеми, на думку громадського активіста Олега Черненка, є пошук і рекрутування лідерів думок невеликих адміністративно-територіальних одиниць, які б займалися поширенням інформації про процес децентралізації та його вигоди. Проте, аби сформувати мережу агентів впливу, необхідно мати чітке бачення адміністративно-територіальної реформи, що має бути визначене у відповідному законі, а також ідентифікувати противників реформи, вважає Руслан Рохов з Хмельниччини. У свою чергу, Вадим Штефан, експерт з Полтавщини, бачить вирішення проблеми з комунікацією через тісну співпрацю з журналістами та пошук підходящого всім формату подачі інформації про реформу. Ольга Гріднєва з Кіровоградщини в цьому контексті пропонує закладати в комунікаційну стратегію, перш за все, меседжі для молоді та, відповідним чином, переконувати в необхідності реформ, перш за все, молодих людей, залучаючи їх тим самим до процесу. А Любов Ропало з Черкащини озвучила думку щодо географії інформаційної кампанії, яка має першочергово покривати найбільш проблемі регіони.

 Віктор Козоріз з Харківщини озвучив тезу про те, що використання соціології під час реформи також є важливою складовою розуміння ставлення людей до процесу. Це, на думку практика, можливо робити і у бюджетний спосіб, залучаючи до роботи студентів профільних факультетів окремих вишів. Так, важливо комунікувати з людьми, розуміючи загальний настрій та на основі відповідних зрізів будувати інформаційну кампанію.

 Прототипи офісів реформ, створення яких під час цього заходу 20 квітня анонсувалося В’ячеславом Негодою, заступником міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, вже існують в регіонах України. Один з них, за словами Анатолія Пархомюка з Волині, був створений на базі його громадської організації ще тоді, коли не було відомо, що їх відкриття здійснюватиметься державою централізовано. Зважаючи на це, на думку присутніх, важливо долучати до цього процесу представників громадських організацій задля синергії дій. Побоювання щодо функціональності ідеї зі створення офісів висловив і громадський експерт Микола Ляхович, який вважає, що в офісах реформ мають працювати професіонали, а не статисти.  

 У свою чергу, при побудові комунікаційної стратегії важливо враховувати вразливість інформаційного поля, а також зовнішню загрозу. Таку думку виловив медіа-експерт Олександр Лавринович із Львівщини, який має досвід у налагоджуванні діалогу між людьми з діаметрально протилежними поглядами через медіа.

 У рамках заходу були озвучені й інші проблеми та можливі підходи до їх вирішення, що за результатами будуть акумульовані організаторами в єдиний документ та передані європейським партнерам з країн Вишеградської групи, а також вищим органам влади.

 Захід, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Високопосадові країн Вишеградської групи відвідали Чернігів задля підтримки реформ

 

  20-21 квітня 2015 р. в Чернігові відбувся захід високого рівня «Децентралізація та розвиток громад в Україні» за участю заступників Міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), України, місцевої влади, представників міжнародних донорських організацій, українських громадських експертів та журналістів. Так відкрилася серія з чотирьох запланованих у різних куточках України заходів з підтримки реформи децентралізації.

  Заступник Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрад Павлік, заступник Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петер Буріан, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва, Державний Міністр Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Мікола Іштван, заступниця Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перша заступниця Міністра закордонних справ України Наталія Галібаренко та заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода - саме ці високопосадові одночасно зібралися в Чернігові, аби засвідчити бажання співпрацювати в контексті актуальних для країни перетворень. Зокрема, європейські високі гості запевнили, що уряди країн Вишеградської четвірки надаватимуть всіляку підтримку проведенню в Україні процесу реформ.

  Упродовж першого дня до роботи також долучилися Посол Канади в Україні Роман Ващук, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, представники дипломатичних та донорських структур США, Швейцарії та Швеції. Предметом перемовин офіційного представництва зі сторони європейських партнерів стала конкретна допомога в процесі децентралізації, а з боку української влади була озвучена поточна та перспективна ситуація в контексті реформи.

  У свою чергу, у рамках окремого засідання експерти країн Вишеградської групи презентували успішні практики децентралізаційних процесів своїх країн та озвучили поради щодо реформування влади в Україні.

  За словами заступника Міністра закордонних справ Республіки Польща Конрада Павліка, Уряд України зробив перші кроки в напрямку децентралізації. Але цей шлях довгий та тернистий, який треба пройти без помилок, спираючись на досвід країн Вишеградської групи. Наслідування польської моделі реформування місцевого самоврядування сприятиме йому.

  На думку ж заступника Міністра закордонних справ Словацької Республіки Петера Буряна, Україні потрібно напрацювати власну модель реформування.

  У свою чергу, молодший заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Ярослав Лудва зазначив, що його країна пропонує послідовну допомогу Україні в розбудові громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та реформування системі освіти. Надається і фінансова підтримка. На реконструкцію та перетворення в Україні Чехія виділила 2 мільйони євро.

  Українські ж владці запевняють, що процес децентралізації вже розпочато. Зокрема, в бюджетній та податковій сферах. Прийнято ряд необхідних законів, проте на часі розробка та прийняття нових законопроектів, як то про місцеве самоврядування, про вибори до місцевих рад тощо. У свою чергу, вкрай важливо розпочати комунікувати реформу, аби людям були зрозумілі її переваги.

  Перший круглий стіл, що мав на меті покращити координацію та підвищити синергію допомоги, яку Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина надають Україні, проведено Міністерством закордонних справ республіки Польща та Solidarity Fund PL у співпраці з Поліським фондом міжнародних регіональних досліджень.

Джерело: Поліський фонд

міжнародних та регіональних досліджень

Фото: Ігоря Бутенка

Експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів в Києві засвоювали уроки перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку України

Тренінг з питань перспективного аналізу стратегій регіонального розвитку для представників регіональних аналітичних центрів, що є одним з заходів  в рамках проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, відбувся 31 березня та 1 квітня 2015 року в Києві. Навчальна програма була підготовлена експертами Інституту Громадянського Суспільства в рамках реалізації проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку» за підтримки Європейського Союзу.

 Навчальний захід, організований спеціально для представників Асоціації регіональних аналітичних центрів (АРАЦ), мав на меті посилення експертного потенціалу його учасників в питаннях аналізу діючих стратегічних документів з розвитку регіонів, а також моніторингу ефективності їх імплементації. Над методикою оцінювання задекларованого державою плану дій в цій царині працювали експерти Інституту громадянського суспільства (ІГС), а презентував методичні рекомендації Директор з питань науки та розвитку Інституту Анатолій Ткачук. Іншим спікером виступив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, доповіді якого стосувалися оцінки процесу відкритості розробки стратегій регіонального розвитку та їх відповідності нормативним документам в даній сфері.

У рамках заходу учасники дізналися, як визначити відповідність стратегії розвитку регіону нормативним документам та Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР-2020). Були озвучені основні вимоги до стратегій розвитку регіонів та відповідності стратегічних цілей в регіонах задекларованим цілям та пріоритетам в ДСРР-2020. Також спеціалісти АРАЦ намагалися відповісти на питання, як оцінити процес відкритості розробки стратегії розвитку регіону. В контексті тренінгу йшлося також про порядок розробки стратегій розвитку регіонів та їх індикатори.

Учасниками тренінгу також виконувалися практичні групові вправи, під час яких було здійснено поверхневий аналіз деяких аспектів стратегій розвитку регіонів відповідно до розробленої експертами ІГС напередодні тренінгу «Методики аналізу відповідності стратегій розвитку регіонів Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та моніторингу їх реалізації ».

Наприкінці заходу експерти надали представникам АРАЦ поради, що не увійшли до методики.

 Захід проведено в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства (м. Київ) за підтримки Європейського Союзу