Інфраструктура регіонів України: чи є світло в кінці тунелю?

Круглий стіл «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів України», присвячений презентації та обговоренню результатів дослідження рівня розвитку інфраструктури у 24-х областях України, відбувся 28 липня 2014 року у м. Києві в приміщенні конференц-зали готелю «Русь».

Мета дослідження полягала у проведенні оцінки рівня розвитку інфраструктури відповідних регіонів, визначенні слабких місць та розробці практичних рекомендацій щодо фінансування її розвитку (з повною версією результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Модератором заходу виступила Наталія Романова, президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відзначила важливість залучення мережі громадських експертів до проведення аналізу  у сфері регіонального розвитку та інфраструктури України. 

Директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Штефан Мойзер висловив подяку Поліському фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів за проведену аналітичну роботу та наголосив на прагненні Фонду ім. Фрідріха Еберта підтримувати діяльність мереж громадських аналітичних інституцій, оскільки саме вони у майбутньому можуть стати основним інструментом у проведенні незалежних комплексних досліджень в соціально-політичній та економічній сферах на загальнонаціональному рівні.      

Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що це перший аналітичний продукт Асоціації регіональних аналітичних центрів загальноукраїнського рівня, який поклав початок діяльності мережі у проведенні системних досліджень в економічній та соціально-політичній сферах розвитку українського суспільства.  

Серед доповідачів на «круглому столі» виступили експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів.

Експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Забаштанський (м. Чернігів) підкреслив, що наразі необхідно активізувати процеси  залучення потенційних інвесторів у Чернігівський регіон на умовах державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство.

Дмитро Арабаджиєв,  експерт Запорізької правозахисної ліги «Універсал» (м. Запоріжжя), звернув особливу увагу на негативний екологічний аспект стану інфраструктури Запорізької області та наголосив на необхідності його врахування при вдосконаленні всіх підсистем інфраструктури регіону.

Однією з нагальних потреб у розвитку інфраструктури Івано-франківської області за словами голови правління Громадського центру «Ділові ініціативи» Галини Васильченко (м. Івано-Франківськ) є необхідність покращення якості покриття автомобільних доріг, зважаючи на їх високу щільність на території регіону.   

Аршавір Саркісов, експерт Центру досліджень південноукраїнського прикордоння (м. Херсон), наголосив на важливості і необхідності залучення приватних інвестицій для розвитку інфраструктури Херсонського регіону, оскільки механізми їх освоєння є більш ефективними на даному етапі, ніж для державних бюджетних коштів. 

 Експерт Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Дмитро Безвербний (м. Луцьк) однією з головних особливостей Волинської області назвав значну питому вагу сільського населення та високу щільність сільських населених пунктів на території регіону, більшість з яких мають проблеми у сфері інфраструктури, що негативно впливає на загальний стан інфраструктури області. 
     

Експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» Вадим Штефан (м. Полтава) головними проблемами інфраструктури Полтавської області назвав диспропорції розвитку між окремими інфраструктурними підсистемами, високе завантаження потужностей області, невідповідність стратегічних документів розвитку області реальній ситуації у регіоні, негативний вплив нестабільності загальноекономічної ситуації в Україні.

Любов Ропало, керівник юридичної служби Академії стратегічних досліджень (м. Черкаси), звернула особливу увагу на основні конкурентні переваги Черкаської області (значний природо-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне розташування на перетині важливих транспортних комунікацій та водного сполучення, наявність відносно дешевих трудових ресурсів, значний потенціал туристичної та рекреаційної галузей області), а також наголосила на необхідності залучення інвестицій для розвитку тих підсистем інфраструктури Черкаського регіону, які підсилюватимуть дані переваги.   

Презентуючи результати аналізу рівня розвитку інфраструктури регіонів України, експерти Поліського фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів відзначили, що практично в кожній області всі її складові знаходяться в незадовільному стані. Серед основних інфраструктурних проблем називалися: низька інноваційна активність, високий рівень зносу основних засобів, недооцінка приватно-державного партнерства в інвестиційній сфері та недостатність державної уваги до проблематики комплексного облаштування територій. Наприклад, для Черкаської області проведений аналіз інфраструктури засвідчив необхідність  напрацювання інвестиційного портфелю та залучення інвесторів для подальшого розвитку економіки регіону. Наразі на особливу увагу заслуговують такі інфраструктурні підсистеми, як транспортна, рекреаційна та підсистема житлово-комунального господарства. З метою подолання ситуації експертами Поліського фонду запропоновано впровадження схем державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство.

При обговоренні висновків і рекомендацій за результатами дослідження учасники «круглого столу» акцентували увагу на необхідності врахування оборонного аспекту регіональної інфраструктури, поглибленого вивчення взаємодії інфраструктурних підсистем як одного з чинників подолання комплексних проблем територій. Також наголошувалося на доцільності використання для розвитку регіональної  інфраструктури можливостей, які відкриваються після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Неодноразово піднімалося питання про недоречність сприйняття інфраструктури як елементу певної території. Наразі ключовими суб’єктами, які визначатимуть напрямки облаштування інфраструктурних підсистем та споживатимуть їх послуги мають постати місцеві громади.

Учасники «круглого столу» дійшли висновку про необхідність подальшої роботи регіональних експертів громадського сектору над аналізом динаміки розвитку місцевої інфраструктури. Одним з важливих елементів такої роботи має стати взаємодія з центральними та місцевими органами влади для донесення до них результатів та імплементації рекомендацій.

 Проведення заходу та публікація результатів дослідження були здійснені в рамках проекту «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів», що реалізовується Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Поліським фондом міжнародних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів. 

Стратегічне планування в рамках проекту «Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії»

 26 червня в Черкасах в прес-центрі газети «Нова доба» пройшла робоча зустріч громадських активістів та представників ЗМІ з стратегічного планування в рамках проекту «Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії».

Учасники обговорили пріоритетні напрямки реформування українського суспільства, існуючу проблематику та шляхи її вирішення.
 

З ініціативи голови «Ради конкурентоспроможності Черкащини» Євгена Сучкова було сформульовано місію проекту – створити суспільство вільних і багатих людей в Черкаській області. Також було відзначено, що має бути вибудовано новий формат стосунків між окремими громадянами, громадою в цілому та владою. Ці стосунки мають носити характер акціонерного товариства, де усі ризики і вигоди пропорційно розподіляються між усіма учасниками. Натомість до цього, а подекуди й  зараз держава перекладає ризики та витрати на суспільство, натомість розподіляючи вигоди й прибутки на власний розсуд у вузькому колі наближених осіб та інституцій.

Координатор мережі «Громадські ініціативи України» в Черкаській області Сергій Пасічник запропонував сформулювати стартовий пакет пропозицій до чинної міської та обласної влади від громадських організацій, ЗМІ та бізнесу, зокрема:

- змінити об’єктний (створення об’єктів і подій заради самого процесу створення) підхід ведення державної та регіональної політики на проектний (реалізація проектів з стратегічною метою для громади).

- створити «Біржу інвестиційних проектів та громадських ініціатив» та їх інтернет-сторінку (з англомовною версією) для залучення коштів в громадський сектор, ЗМІ та бізнес-середовище Черкащини.

- створити спільні робочі групи на рівні міста Черкаси та Черкаської області для напрацювання комплексних пропозицій щодо стратегії розвитку Черкас, області в цілому і окремих територіальних громад зокрема.

- висловити вотум довіри керівництву міської та обласної влади на реалізацію власного бачення розвитку міста й області протягом найближчих 60 днів з наступним звітуванням перед громадою про те, що зроблено аби створити чи принаймні почати створювати суспільство вільних і багатих людей в Черкаській області

- ініціативна група проекту бере на себе зобов’язання напрацювати пакет пропозицій по окремим кластерам (економіка, соціум, екологія, культура і т.п.)

Оскільки не всі з запрошених змогли приєднатися до обговорення, по підсумкам зустрічі вирішено створити відкриту комунікаційну платформу (робоча назва «ПостМайдан») з обговорення та реалізації громадських ініціатив до якої зможуть долучитися усі охочі.

Принципи функціонування майбутньої платформи:

- відкритість;

- прозорість;

- неформалізованість;

- продуктивність і результативність;

- формування мережі партнерів та симпатиків місії проекту.

Захід відбувся в рамках проекту «Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії» в партнерстві Фонду Освіта для Демократії (Варшава, Польща), Громадського Сектору Євромайдану, Мережі «Громадські Ініціативи України»  та Товариства Лева (Львів) за підтримки Фонду Міжнародної Солідарності (SolidarityFund.PL).

Прес-служба АСД

Конкурс по проекту "Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії"

Фонд Освіта для Демократії (Варшава, Польща), Громадський Сектор Євромайдану, Мережа «Громадські Ініціативи України» та Товариство Лева (Львів) в рамках проекту «Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії» котрий реалізується за підтримки Фонду Міжнародної Солідарності (SolidarityFund.PL) оголошують конкурс на підтримку громадських ініціатив, котрі спрямовані на розвиток громадянського суспільства України на регіональному та національному рівнях.

Умови конкурсу
Заявки на фінансування можуть подавати організації та ініціативні групи, котрі приймали участь у круглих столах та сесіях планування діяльності в рамках проекту «Виклики після Євромайдану – громадський сектор у дії» у своїх регіонах.
Громадська ініціатива повинна відповідати одному або декільком пріоритетам конкурсу: 
А) поширення результатів роботи круглив столів та результатів планування, 
Б) підтримка проектів, метою яких є сприяння реалізації визначених пріоритетів для регіону
В) подолання стереотипів присутніх у стосунках Схід — Захід України.
Г) подолання стереотипів відносно Європейського Союзу.

Заявки на конкурс приймаються виключно в електронному вигляді до 30.06.2014 (включно).
Поданням заявки вважається відправлення заповненої форми заяви і бюджету на адресуmartyna.michalik@edudemo.org.pl

Термін реалізації проектів – від 1-го до 3-х місяців. Всі проекти повинні бути завершені до 31 жовтня 2014 року. Початок реалізації проектів варто планувати не раніше 15.07.2014р. 
У випадку, якщо у Вас з об’єктивних причин існує потреба почати реалізацію громадських ініціатив раніше, прохання звернутись до організаторів конкурсу надіславши листа на е-mail martyna.michalik@edudemo.org.pl в якому описати ці причини. В такому випадку координатори проекту протягом 10 днів зв’яжуться з Вами і дадуть відповідь чи можливе перенесення термінів. 

Бюджет конкурсу 
Максимальна сума до фінансування на кожну ініціативу в рамках даного конкурсу може становити не більше ніж 800 доларів США (бюджет подається у гривнях). Всього в рамках конкурсу планується підтримати 10 громадських ініціатив.

За додатковою інформацією звертайтесь:
Мартина Міхалік
martyna.michalik@edudemo.org.pl
www.edudemo.org.pl/

  Зразки аплікаційної форми та бюджету                                                                                                                        

У 2014 році Мережа «Громадські ініціативи України» продовжує підтримувати місцеві громади на шляху до змін: запрошуємо до співпраці!

www.ngonetwork.org.ua, www.facebook.com/ngonetwork.org.ua
e-mail: vinmonp@gmail.com; tel +380432 576616;

 Громадські організації, що працюють в малих містах та селах, є унікальними «каталізаторами» демократичних перетворень, навіть інколи не до кінця усвідомлюючи важливість своєї ролі у суспільних змінах. Разом з впровадженням певних локальних нововведення в екології, управлінні, місцевому розвитку або навіть шкільному самоврядуванні, вона впроваджують і нові цінності, а також стандарти роботи в місцевих громадах.

Всеукраїнська Мережа «Громадські ініціативи України»  вже багато років підтримує місцеві громади малих населених пунктів, в яких проживає майже половина українців. У 2014-2015 роках діяльність Мережі «ГІУ» буде зосереджена на сприянні організаціям з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Харківської областей, а також АРК Крим.

Ми прагнемо підвищити ефективність і впливовість українських неурядових організацій через такі інструменти:

      Навчальні компоненти

Активісти з пілотних регіонів проекту візьмуть участь у двох колах семінарів. Учасники семінарів також отримують запрошення до тематичних стажувань на базі досвіду кращих неурядових організацій України. Перевірити теорію на практиці представники локальних неурядових організацій зможуть через участь в конкурсі міні грантів. Цього року вперше обов’язковою умовою участі в конкурсі малих грантів стане партнерство з учасниками конкурсу “Краща громадська ініціатива України”. 

      Національний конкурс «Краща громадська ініціатива України»

У 2014 році Мережа «Громадські ініціативи України» продовжує підтримувати та поширювати кращий досвід змін на локальному рівні через проведення конкурсу «Краща громадська ініціатива України». Цей конкурс створює комунікаційний майданчик для обміну найкращими ідеями та практиками у сферах активізації громад, вирішення місцевих проблем, створення міжсекторного партнерства та запровадження інноваційних методів діяльності в роботі неурядової організації/місцевої громади. Переможець у кожній з восьми номінацій отримає запрошення взяти участь у всеукраїнському форумі, диплом переможця та цінні подарунки від однієї з організацій, що входить до мережі «ГІУ».

      Всеукраїнський форум «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад»

Вже традиційною подією, майданчиком для обміну ідеями та створення партнерств є всеукраїнський форум, що в черговий раз відбудеться восени 2014 року. Кульмінацією форуму стане нагородження переможців конкурсу «Краща громадська ініціатива України».

      Запрошуємо до співпраці

Щиро запрошуємо неурядові організації та неформальні об’єднання з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Харківської областей та Криму, що працюють на місцевому рівні та прагнуть розвитку, до участі в заходах Мережі!  

Якщо ви хочете долучитися до проекту, слідкуйте за оголошеннями на сайті, на сторінці у фейсбуці, або звертайтеся до партнерів проекту у вашій області:

      Партнери проекту:  Спілка Української Молоді в Україні (м. Київ); Громадська організація «Товариство Лева» (м. Львів); Одеська обласна громадська організація «Комітет Виборців України» (м. Одеса); Асоціація незалежних творчих ініціатив (, м. Черкаси); Сумський обласний комітет молодіжних організацій  (м. Суми); Волинський ресурсний центр (м. Рівне); ВОМГО «Наше Поділля» (м. Вінниця); Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» (м. Кременчук , Полтавська область); Фундація сприяння  громадської активності  (м. Херсон); Бахчисарайський центр регіонального розвитку «Топ-Кая» (м. Бахчисарай), Волинська обласна молодіжна громадська організація «Асоціація молодих реформаторів» (м. Луцьк); Молодіжна організація «Комітет молоді Бердянська» (м. Бердянськ, Запорізька область); Донецька обласна організація «Комітет Виборців України» (м Донецьк); Громадська організація «УкрПростір » (м. Запоріжжя); Громадська організація «Тамариск» (м Дніпропетровськ) область

Проект «Підтримка громадських ініціатив в Україні» здійснюється завдяки фінансовій підтримці національного фонду демократії (NED) і адмініструється ВОМГО «Наше Поділля» у співпраці з  ГО Товариство Лева та  ВГО СУМ в Україні, а також партнерськими НУО з 15 регіонів України в рамках діяльності мережі «Громадські ініціативи України». Більше інформації про мережу та нашу діяльність на веб-сторінці: http://ngonetwork.org.ua

Яких змін хоче ЧДТУ?

Днями «Академія стратегічних досліджень» провела локальне опитування громадської думки серед викладачів та студентів ЧДТУ. Таке зацікавлення викликано тим фактом, що вже незабаром у виші мають відбутися вибори ректора, а крім того була спроба проаналізувати настрої і думки в університетських стінах.

Багато студентів і викладачів спочатку подумали, що це вже відбуваються безпосередньо вибори ректора. Але як з’ясувалося - вони будуть пізніше – а це усього лише соціологічне дослідження.

Оскільки інтерв’юери користалися різними інструментами для опитування студентів та викладачів спробуємо проаналізувати їх по черзі. Найбільш характерними проблеми для ЧДТУ на думку студентства є - відсутність можливості поєднувати працю та навчання (23 %) та відсутність необхідної для навчання матеріальної бази (21 %). Також молодь стурбована зростанням цін на навчання (18% опитаних), незадовільними умовами в навчальних корпусах – (16%) та побутовими умовами в гуртожитках (10%). Ще по 6% студентів вважають проблемою відсутність впливу студентської громади на прийняття рішень та інші не передбачені анкетою питання.

Питанням, яке би могло дати відповідь на попередні проблеми стало таке «Що б Ви хотіли змінити в університеті?» 29 % студентів вважає, що вирішити вищезгадані проблеми допомогла би заміна керівництва групи, деканату, кафедри або університету. Шляхом вирішення незадовільних умов в навчальних корпусах напевно би могло стати  облаштування аудиторій мультимедійними засобами (29% опитаних) та покращення якості Wi-Fi-зв’язку у навчальних корпусах (22%). 18 % студентів хотіли би впровадити on-line бібліотеку. Ще 9% турбує запровадження посад радників керівництва університету з числа студентського активу. Нарешті, приємно, що в ЧДТУ вочевидь все добре з харчуванням, бо покращити якість харчування у столовій вимагає лише 3%.

Якщо ж говорити в цілому, то 57% студентів задоволені станом матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. Не влаштовує ситуація 43%, що теж звісно немало.

Важливим є проблема першого робочого місця по завершенню навчання. Отже чи має університет забезпечувати перше робоче місце після навчання? 71% студентів впевнені, що так. І лише 29% не переймаються цією проблемою.

Надзвичайно високий бал показало питання про потребу знання іноземних мов. Воно отримало 9 з 10 балів, що свідчить про розуміння студентами важливості доступу по іншомовного інформаційного і ресурсного простору.

Несподіваною виявилися результати опитування щодо рівня корупції у виші. Звісно, що 42 % студентів, які вважають, що корупція в ЧДТУ є, це немало, втім прогноз був зовсім не втішний. А як з’ясувалося аж  58% вважає, що корупція у них відсутня. Можна звичайно зробити поправку на побоювання студентів, що результати опитування якимось чином в адміністрації перевіряють на предмет автора такої оцінки, але будемо вірити, що корупція, якою також славився ЧДТУ, стала потроху полишати його стіни.

Напевно найважливішим питанням з стратегічної точки зору розвитку університету стало бачення кого б студентство хотіло бачити на посаді ректора ВНЗ. Тут молодь з властивим гумором чітко розставила свої пріоритети.

Лідером опитування стала виконуюча обов’язки ректора Тамара Качала, яку підтримує 41%. Другу сходинку (24%) студенти несподівано віддали вигаданому персонажу «Зоряних війн» Дарту Вейдеру. Можливо це пов’язано з образою на ЦВК, яка не дала можливості зареєструватися однойменному кандидату в президенти. Бронзу отримав колишній очільник вишу Юрій Лега (19%). Далі в рейтингу підтримки йдуть Євген Губар (10%) та Валентина Кунченко-Харченко (2%). Ще 5 % воліли би бачити на посаді іншу особу, щоправда не уточнивши кого.

 

На цьому тлі зрозумілим є коефіцієнт очікування змін у виші – 7 з 10 балів. Це є свідченням потреби в змінах. Сподіваємося, що всі висловлені молоддю очікування по завершенню виборів (як загальноукраїнських, так і університетських) справдяться.

Варто відзначити, що від початку опитування багато викладачів сполошилися і почали з’ясовувати - хто проводить, чи погоджено з ректоратом і взагалі що це відбувається? Але обійшлося без форс-мажорів.

Якщо говорити про проблеми, що найбільше турбують викладачів протягом останніх років, то головними є недостатній рівень заробітної плати (36%) та відсутність матеріально-технічної бази для роботи (30%). Також важливими питаннями є відсутність можливостей для професійного зростання – 22%, відсутність реального самоврядування, відірваність керівників від підлеглих, корупція на всіх рівнях – 6%, відсутність самореалізації як педагогічного працівника – 4%. Нарешті приємно, хоча й дещо дивно, що стан здоров’я є проблемою лише для 1% викладачів.

67% науковців вважає фахівцями своїх безпосередніх керівників, ще 33% м’яко кажучи сумнівається у їх професійності.

Лише 46% викладачів задоволені роботою профспілки упродовж останнього часу. 54% прогнозовано не бачать ефективного захисту своїх прав через профспілковий механізм.

В разі отримання службового житла 55% готові укласти довготривалий контракт на роботу в університеті, але 45% викладачів не спокушаються такою пропозицією.

Нарешті до 90% готові до мобілізації власних зусиль у науковій роботі за умови вирішення житлового питання.

Майже аналогічно з студентською аудиторією виглядає ситуація щодо того, хто найбільш повно репрезентуватиме нове керівництво університету. Звісно, Дарт Вейдер для професури не є авторитетом, тому у викладацькому топі лишилися виключно представники ЧДТУ.

58 % викладачів бачить на посаді ректора Тамару Качалу, 33% - колишнього ректора Юрія Легу. Відповідно рівень підтримки Євгена Губара складає 5%, Валентини Кунченко-Харченко – 4%.

Якщо говорити про очікування від нового керівництва університету, то в пріоритетах - підвищення заробітної плати – 36% та покращення умов роботи – 24% опитаних. 16% - сподівається на вишукування альтернативних шляхів фінансування наукових розробок, ще 14% - на покращення роботи обслуговуючих підрозділів. Для 6% викладачів важливим є питання організації масових культурних заходів. Нарешті проведення раціональної кадрової політики цікавить усього 4%.

І це при тому, що прозорість кадрової політики в університеті протягом останніх років за 10-бальною шкалою – оцінено наполовину – лише на 5 балів.

 Результати дослідження "Яких змін хоче ЧДТУ?"

Дата проведення - 23.04.2014

Цільова аудиторія: студенти

Загальна кількість відповідей серед студентів: 356

1. Які з наведених проблем найбільш характерні для Вашого університету чи є найбільш актуальні для Вас упродовж останніх років? (пронумеруйте за пріоритетом)
№	Питання	%
1.	Можливість поєднання праці та навчання	23
2.	Відсутність необхідної для навчання матеріальної бази	21
3.	Ріст цін на навчання	18
4.	Незадовільні умови в навчальних корпусах	16
5.	Побутові умови в гуртожитках	10
6.	Інше	6
7.	Відсутність впливу студентської громади на прийняття рішень	6
2. Кого із названих осіб Ви хотіли б бачити на посаді ректора ВНЗ?
№	Питання	%
1.	Качала Тамара Миколаївна	41
2.	Дарт Вейдер	24
3.	Лега Юрій Григорович	19
4.	Губар Євген Якович	10
5.	Інша особа	5
6.	Кунченок-Харченко Валентина Іванівна	2
3. Хто із нижчезазначених політиків загальнодержавного рівня викликає у Вас симпатії?
№	Питання	%
1.	Олег Ляшко	30
2.	Петро Порошенко	27
3.	Ніхто	14
4.	Юлія Тимошенко	11
5.	Віталій Кличко	7
6.	Арсеній Яценюк	4
7.	Олег Тягнибок	3
8.	Леонід Кучма	2
9.	Інша особа (Анатолій Гриценко)	2
10.	Петро Симоненко	0
4. Що б Ви хотіли змінити в університеті?
№	Питання	%
1.	Змінити керівництво групи, деканату, кафедри, університету	29
2.	Облаштувати аудиторії мультимедійними засобами	22
3.	Покращити Wi-Fi у навчальних корпусах	19
4.	Впровадити on-line бібліотеку	18
5.	Впровадити посади радників керівництва університету з числа студ. активу	9
6.	Покращити якість харчування у столовій	3
5. Чи задоволені Ви станом матеріально-технічного забезпечення навчального процесу?
№	Питання	%
1.	Так	57
2.	Ні	43
6. Чи вважаєте Ви, що університет повинен забезпечити перше робоче місце після навчання?
№	Питання	%
1.	Так	71
2.	Ні	29
7. Як Ви вважаєте, у Вашому університеті є корупція?
№	Питання	%
1.	Так	42
2.	НІ	58
8. Наскільки Ви очікуєте змін? (оцініть за 10-бальною шкалою - по зростаючій)
	середній бал	7 балів
9. Наскільки Вам необхідні знання ін. мови в подальшій роботі?
	середній бал	9 балів

Цільова аудиторія: викладачі

Загальна кількість відповідей серед викладачів: 94

1. Що вас найбільш турбує протягом останніх років? (пронумеруйте за пріоритетом)
№	Питання		%
1.	Рівень заробітної плати		36
2.	Відсутність матеріально-технічної бази для роботи		30
3.	Відсутність можливостей для професійного зростання		22
4.	Інше: - відсутність реального самоврядування; - відірваність керівників від підлеглих; - корупція на всіх рівнях		6
5.	Відсутність самореалізації як педагогічного працівника		4
6.	Стан здоров’я		1
2. Хто із зазначених кандидатів, на Вашу думку, найбільш повно репрезентуватиме нове керівництво університету?
№	Питання		%
1.	Качала Тамара		58
2.	Лега Юрій		33
3.	Губар Євген		5
4.	Кунченко-Харченко Валентина		4
3. За кого б Ви не проголосували із нижчезазначених політиків загальнодержавного рівня?
№	Питання		%
1.	Петро Симоненко		26
2.	Леонід Кучма		22
3.	Віталій Кличко		13
4.	Юлія Тимошенко		13
5.	Арсеній Яценюк		12
6.	Олег Тягнибок		11
7.	Олег Ляшко		3
8.	Петро Порошенко		1
4. Чого ви чекаєте від нового керівництва університету?
№	Питання		%
1.	Підвищення ЗП		36
2.	Покращення умов роботи		24
3.	Вишукування альтернативних шляхів фінансування наукових розробок		16
4.	Покращення роботи обслуговуючих підрозділів		13
5.	Організації масових культ. Заходів		6
6.	Інше - проведення раціональної кадрової політики		4
5. Чи вважаєте ви фахівцями Ваших безпосередніх керівників?
№	Питання		%
1.	Так		67
2.	Ні		33
6. Чи задоволені Ви роботою профспілки упродовж останнього часу?
№	Питання		%
1.	Так		46
2.	Ні		54
7. Чи готові ви укласти довготривалий контракт на роботу в університеті в разі отримання службового житла?
№	Питання		%
1.	Так		55
2.	Ні		45
8. Оцініть Вашу готовність до мобілізації власних зусиль у науковій роботі за умови вирішення житлового питання (оцініть за 10-бальною шкалою - по зростаючій)
	середній бал	9 балів
9. Оцініть прозорість кадрової політики в університеті протягом останніх років (оцініть за 10-бальною шкалою - по зростаючій)
	середній бал	5 балів

Дослідження громадської думки мешканців міста Черкаси було проведене ГО «Академія стратегічних досліджень» 23 квітня 2014 року. Похибка вибірки не перевищує 2.7%.

Опитування здійснено за власний кошт ГО «АСД».